Сотні цивільних залишаються в зоні бойових дій та прифронтових містах попри постійну небезпеку. Через велику кількість дітей, які живуть під обстрілами, у деяких регіонах місцева влада була змушена оголосити примусову евакуацію в жовтні 2023 року.
Чому люди бояться виїжджати на більш-менш безпечну територію та як переконувати виїжджати із зони бойових дій, у коментарі сайту ТСН.ua розповіла кандидатка психологічних наук, психологиня ГО “Центр психологічної допомоги “Конфіденс” Ольга Літвінова.
Скільки дітей живуть в зоні бойових дій
Російська армія обстрілює міста по всій Україні понад півтора роки. Однак на деяких територіях, наближених до лінії фронту, вибухи лунають чи не цілодобово. Крім того, у прифронтових містах та селах часто немає води, світла та газу, а взимку не буде й тепла.
Херсонщина
Через війну страждають маленькі жителі Херсона. Під постійними обстрілами, за останніми даними, мешкають 5 500 дітей. 24 жовтня уряд оголосив про примусове вивезення дітей з трьох районів Херсонської області через значне посилення артилерійських обстрілів та авіаударів.
Примусова евакуація не означає, що дітей відбирають. Їх повинен супроводжувати принаймні один із батьків чи законних опікунів. Волонтери кажуть, що найскладніше – це вмовити їх погодитися та вивезти дітей.
Донеччина
Станом на початок жовтня в Донецькій області залишалося 40 576 дітей. Більшість із них мешкають у відносно віддалених від фронту населених пунктах. Примусова евакуація там розпочалася 7 квітня. За цей час були випадки переховування дітей. Зокрема, у Бахмуті дорослі, які самі не хотіли виїжджати, ховали своїх дітей за іншими адресами, щоб представники влади не змогли їх евакуювати.
Харківщина
У містах і селах на Харківщині, які розташовані ближче до лінії фронту, стає дедалі небезпечніше. Обстріли не припиняються. Крім того, зберігається високий рівень мінної небезпеки. У жовтні місцева влада оголосила примусову евакуацію дітей з 10 населених пунктів Куп'янської, Кіндрашівської та Курилівської громад. Там перебуває загалом 275 дітей.
Запоріжжя
На Запоріжжі у жовтні примусова евакуація завершилася. У прифронтових населених пунктах Пологівського та Василівського районів, які окупанти щодня накривають обстрілами, залишалося 59 дітей. Усіх неповнолітніх вивезли. Утім, деякі сім’ї довелось вивозити кілька разів, бо вони поверталися. Найчастіше, щоб наглядати за обійстям та збирати врожай на городі.
Кількість дорослих, які залишаються в зоні бойових дій та на прифронтових територіях значно більша. Наприклад, лише в Авдіївці на Донеччині, за яку точаться бої, проживає близько 1 600 цивільних мешканців. Через постійні обстріли постачання продуктів харчування та гуманітарної допомоги туди припинили.
Чому люди залишаються у зоні бойових дій
Кандидатка психологічних наук, психологиня ГО “Центр психологічної допомоги “Конфіденс” Ольга Літвінова у коментарі сайту ТСН.ua розповіла, що виїхати ти покинути свою домівку, де ти народився, будував своє життя та плани, це дуже складний крок. Не всі люди можуть зробити його одразу.
“Людям, які багато чого вклали туди, здається, якщо вони це покинуть, то більше нічого не будуть мати. Це люди, для яких прив’язка до матеріальних цінностей є більш важливою. А є ті, хто розуміє: війна – це небезпека для життя і головне рятувати себе, своїх дітей, бо це головні цінності. Але для цього потрібно мати певну сміливість”, – каже Ольга Літвінова.
У людей, які залишаються у зоні бойових дій та живуть у небезпеці, безумовно є страх, пояснює психологиня. Водночас вони бояться того, що буде далі.
“Кому я потрібен? Що мене чекає поза мого звичного життя, навіть такого небезпечного? Людям, які виїжджають, слід розуміти, що в більшості ми маємо покладатися на себе, свій досвід, вміння та знання. Звісно, ми розраховуємо, що нам будуть допомагати, що хтось нам протягне руку помочі. Але все одно це вже не буде звичним життям”, – розповіла Ольга Літвінова.
Чому потрібно виїхати з зони бойових дій
Психологиня каже, що сама стала переселенкою 2014 року, тому знає, наскільки важко ухвалити рішення виїхати. Однак вона закликає людей, які досі залишаються в небезпеці, зважити на те, що вони перебувають у постійній небезпеці життя та здоров’я для них та їхніх дітей.
“Коли літак втрачає управління, рятувальну маску ми маємо спершу одягнути на себе, а потім на дитину: якщо з вами щось станеться, ваша дитина не виживе. Важливо пам’ятати про цю метафору дорослим, які чіпляються за матеріальні речі”, – каже Ольга Літвінова.
За словами психологині, психіка людини дуже адаптивна. Тому постійні вибухи нібито стають звичними. Однак втрачається пильність.
“Люди думають, що вже минув рік, нічого такого не сталося. Вони виснажують свою нервову систему, що несе загрозу їхньому фізичному і психічному здоров’ю. Навіть якщо сьогодні вони цього не відчувають, через деякий час з'являються відстрочені реакції на хронічний стрес. Може погіршитися стан здоров’я, загостритися хронічні хвороби. Будуть ознаки агресивності, пасивності, нав’язливі думки, поганий сон. Тобто може відбутися погіршення всього стану”, – каже Ольга Літвінова.
Психологиня додала, що в таких небезпечних умовах діти бачать зруйновані будинки, чують постійні вибухи, не можуть повноцінно жити та навчатися.
“У них немає такого дитинства, яке може бути на більш-менш безпечних територіях. Тому дорослим потрібно подумати про це. Перше, що кажуть люди, які приїжджають: не можу звикнути до тиші, тому що тут немає кожного дня вибухів. Це для них стрес свого роду, теж прислухаються кожного разу. Має бути одразу психологічна підтримка, яка дозволить адаптуватися до нової життєвої ситуації”, – розповіла Ольга Літвінова.
Як переконати виїхати з зони бойових дій
Психологиня каже, якщо держава оголошує примусову евакуацію сімей з дітьми, а батьки або опікуни все одно відмовляються, вони мають розуміти, що порушують закон. Тобто відмовляються піклуватися про безпеку своєї дитини.
“Якщо немає примусової евакуації, то все одно ми маємо сказати, що дійсно, ви маєте право на свій вибір, і маєте право залишатись тут. Я би давала людині можливість подумати, набрати аргументів. Що вам дасть те, що ви тут залишитесь? А що ви втратите, якщо ви тут залишитесь? А якщо ви поїдете? Давайте подумаємо”, – каже Ольга Літвінова.
Однак бувають ситуації, коли рішення треба ухвалювати дуже швидко. Тоді варто сказати, що переїзд тимчасовий і необхідний задля вашої безпеки, пояснює психологиня.
“Ви маєте дбати про своїх дітей, про своє здоров’я. Це дуже важка історія. Для кожної людини маємо побачити, що для неї важливо, кожна людина індивідуальна. У момент страху “де я буду жити?” ми маємо дати щось людині замість цього”, – розповідає Ольга Літвінова.
Психологиня каже, що виїзд людей похилого віку зі своєї домівки можна порівняти з деревом, яке вирвали з корінням: не зрозуміло, чи воно приживеться і куди його посадять.
“Якщо в них є діти, онуки, які зможуть про них піклуватися, потрібно просити, вмовляти, переконувати. З самотніми людьми важче, вони можуть сказати: та буде, як буде, я вже прожив життя і хочу померти в своєму будинку. І навіть їх не лякають вибухи, бо вони звикли. Це дивно, але якщо немає примусової евакуації, це їхній вибір”, – каже Ольга Літвінова.
Зона бойових дій: перелік територій
Перелік територій зони бойових дій затвердили в грудні 2022 року, він періодично оновлюється. Зміни до нього вносять за погодженням із Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Території у переліку, поділяються на кілька категорій:
- території, які окуповані Росією;
- території, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Другий пункт поділяється на території можливих та активних бойових дій.
Останні зміни до переліку внесли 17 серпня 2023 року наказом Міністерства реінтеграції № 224. До територій можливих бойових дій увійшли такі населені пункти:
- Дніпропетровська область: 6 громад Нікопольського району, 1 громада Криворізького району, 4 громади Синельниківського району.
- Донецька область: 11 громад Покровського району, 13 громад Волноваського району та 12 громад Краматорського району.
- Миколаївська область: 8 громад Баштанського району, 5 громад Вознесенського району, 12 громад Миколаївського району.
- Сумська область: 2 громади Охтирського району, 8 громад Сумського району, 5 громад Шосткинського району та 1 громада Конотопського району.
- Херсонська область: 32 громади Бериславського району, 12 громад Херсонського району, 2 громади Каховського району.
Із повним переліком територій можна ознайомитися тут.
На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Діти з Херсонщини їдуть відпочивати до Карпат – щирі емоції у прямому ефірі!
Читайте також: