Вища кваліфікаційна комісія суддів зможе розглянути одразу вісім декларацій доброчесності, які подавав нинішній голова Господарського суду Вадим Босий за період з 2015 по 2022 рік на предмет достовірності зазначених в них даних. Відповідні документи в рамках заяви до ВККС підготували громадські активісти, йдеться в матеріалі видання “Апостроф”.

Раніше ВККС відмовила громадським активістам у розгляді “справи Босого” через те, що вони подали скаргу щодо всіх декларацій, а не щодо кожної окрема. 

Видання нагадує, що суддя Вадим Босий потрапив під моніторинг громадських активістів через оригінальний спосіб приховати свої статки: попри заявлене розлучення з дружиною, він продовжував жити з нею однією сім’єю, уже “поза шлюбом” народилась спільна дитина, а майном, яке записували на “колишню” і її родичів – спокійно користувався сам суддя. “Це – очевидні ознаки недостовірного декларування (в декларації не були занесені діти і дружина) та незаконного збагачення й приховування статків. В контексті закидів міжнародних партнерів щодо відсутності боротьби з корупцією, зокрема у судовій владі, а також особливої уваги, яку приділяє цьому питанню Президент Володимир Зеленський, розслідування цих фактів і притягнення судді до відповідальності мало б стати показовим”, – вважають автори.

У компетенції Вищої кваліфкомісії суддів – перевірка декларації доброчесності, що її судді подають щороку, і де в ствердній формі вказують на достовірність даних про майновий стан, відсутність конфлікту інтересів та інші пункти, що підтверджують суддівську доброчесність. Порушення, виявлені в цих деклараціях, могли б мати для судді Босого серйозні наслідки – аж до позбавлення суддівської посади, йдеться в матеріалі.

Звернення активістів у ВККС розглянули, проте, пославшись на формальну вимогу закону, рішення виносити не стали: мовляв, подавати на розгляд слід одну скаргу на одну декларацію за кожен з років, які здаються активістам підозрілими. Останні тепер підготували 8 окремих скарг – за кожен з років з 2015 по 2022, коли Босий, на їхню думку, подавав в декларації доброчесності недостовірні дані про свій майновий стан і доходи. В кожній зі скарг перелічені всі факти володіння і користування автомобілями і квартирами, які Босий записував на “колишню” дружину, при цьому подекуди навіть самостійно документуючи факти спільного проживання нотаріально посвідченим дозволом на купівлю житла.

Раніше ЗМІ повідомляли також, що розглядати “справу Босого” відмовилися в НАЗК – через нібито заборону перевірок майнових декларацій під час дії воєнного стану. Утім, тепер ця “заборона” не діятиме – адже з жовтня набув чинності закон про відновлення електронного декларування та перевірок статків чиновників.

Крім того, ще один фактор, який позитивно вплине на притягнення Босого до відповідальності – зникнення впливу “зв’язків” з Банковою, якими, за даними ЗМІ, суддя регулярно хизувався у вузькому колі. У нещодавньому інтерв’ю виданню NV заступник голови Офісу президента Андрій Смірнов заявив: “Є ситуація у київських судах, коли новообраний очільник, людина-космонавт, ходить кожного дня і розказує суддям своїм, що він завтра їм повирішує всі питання у ВККС. Через три хвилини він каже, що він був у когось на Банковій. Вони мають зрозуміти, що причинно-наслідковим зв’язком їхніх проблем є вони самі. І такі люди теж є”. Босого обрали головою Госпсуду Києва 29 травня 2023 року. Визначення “космонавт”, ймовірно стосується того, що людина не співвідносить своїх реальних можливостей із бажаними амбіціями.

“Тональність, в якій висловлюється Смірнов щодо такої практики, явно свідчить не на користь Босого. Тож фактично таке публічне “відречення” з боку заступника глави ОП перетворює всі формальні і неформальні “індульгенції” керівника Госпсуду Києва на пил. І повністю знімає будь-які понятійні обмеження з НАЗК і ВККС щодо розслідування зловживань судді (хоча і без цього вони б мали це зробити за замовчанням)”, – вважають автори статті.