У середу, 8 листопада, Єврокомісія (ЄК) у своєму щорічному звіті про розширення дала зелене світло для України та Молдови щодо початку офіційних переговорів про вступ до ЄС. Це друга велика сходинка на шляху до нашого членства. Перша була подолана 23 червня 2022 року, коли Україна й Молдова отримали статус кандидатів на вступ до ЄС.

Остаточно рішення щодо відкриття офіційних переговорів про вступ України та Молдови ЄС ухвалить на своєму саміті 14-15 грудня. А от технічно, за повідомленнями європейських ЗМІ, вони будуть відкриті в березні 2024 року. Проте лише після виконання Україною ще трьох із семи рекомендацій ЄК щодо антикорупції, деолігархізації та внесення змін до законодавства про нацменшини. Хоча, як зазначають експерти, якщо буде політична воля країн-членів, Брюссель може розпочати офіційні переговори про вступ навіть у разі часткового виконання цих рекомендацій.

Проте, звісно, якщо якась країна, наприклад, Угорщина, не заблокує це політичне рішення. А Віктор Орбан це вже пообіцяв зробити. Чи може Україна стати заручницею торгів усередині ЄС? Що означає для нас рішення Брюсселя про відкриття офіційних переговорів про вступ? Та як далеко Україна від фактичного вступу до ЄС? Про це ТСН.ua розпитав експертів на Українському Центрально-Європейському Форумі (UCEF) у Львові, організованому Радою зовнішньої політики “Українська призма”.

Нічого поганого не сталося: Україні ще треба працювати над реформами

Рішення ЄК у щорічному звіті про розширення можна дійсно назвати історичним. Ще в жовтні ТСН.ua повідомляв, що це саме політичне рішення, і ЄС його вже ухвалив. Власне, про це і був знаковий візит президентки ЄК Урсули фон дер Ляєн 5 листопада до Києва. Проте Україні ще доведеться добре попрацювати. Бо, як напередодні повідомив Bloomberg, офіційні переговори про вступ України до ЄС відкриються лише після виконання всіх рекомендацій ЄК.

У середу, 8 листопада, після публікації звіту ЄК Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала понад 90% рекомендацій. На цій підставі, за її словами, ЄК рекомендувала, щоб Рада ЄС відкрила переговори з Україною про вступ і схвалила переговорну рамку, коли Україна виконає реформи. Звіт про прогрес їхньої імплементації з боку ЄС очікується в березні 2024 року.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина напередодні попередила, що формулювання щодо прогресу України у щорічному звіті ЄК, навколо якого забагато емоцій, будуть стриманими.

“І в цьому контексті зазначу три речі: 1) Україна є частиною ширшого політичного пазла розширення, і звіт буде саме про це; 2) реформи мають тривати, вичерпного списку завдань не буде; 3) звіт ЄК – це лише основа, рішення щодо відкриття перемовин буде ухвалюватися лідерами ЄС у грудні (на саміті ЄС 14-15 грудня – ред.). Нам може це не подобатися, ми можемо з цим не погоджуватися і навіть вважати несправедливим, але, що важливо, ми, Україна, вже підняли надзвичайно високо планку для всіх країн розширення”, – написала у Facebook Ольга Стефанішина, додавши, що реформи триватимуть і надалі, бо це марафон.

Що Україні ще треба зробити:

• ухвалити закон про збільшення штатної чисельності НАБУ;
• виключити із законодавства положення, які обмежують повноваження НАЗК щодо перевірки активів і майна;
• ухвалити закон про лобізм у частині деолігархізації;
• врахувати всі рекомендації Венеційської комісії в законах про нацменшини, державну мову, медіа та освіту.

У коментарі ТСН.ua виконавчий директор Ради зовнішньої політики “Українська призма” Геннадій Максак зазначив, що в такому рішенні ЄК немає великого сюрпризу, бо про це говорилося ще під час перемовин між країнами-членами. Тобто Україні було обіцяно відкриття офіційних переговорів про вступ до ЄС, але з додатковими кваліфікаційними вимогами. Тому це було прогнозовано.

“І розуміючи позицію окремих країн, як-от, наприклад, Угорщини, це дійсно передбачалося. Головний момент, про який ми говорили з нашими європейськими колегами, що цим звітом не завершиться наша робота над виконанням цих семи рекомендацій. Тому ще щонайменше до грудня ми маємо лаг, щоб це зробити. Бо головне – це політичне рішення. Так, ми не виконали всі сім рекомендацій. Але насправді всі їх виконати неможливо, зокрема щодо олігархів в умовах війни. Якщо президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн приїздила до Києва, це був сигнал, що політично все добре”, – пояснив Геннадій Максак.

Також експерт додав, що Київ не до кінця розуміє, що може вкладатися в термін “повністю виконано” або “частково виконано”. Це вже залишається на розсуд, власне, самого ЄС. Проте, за словами Геннадія Максака, по кожному з напрямків Україна демонструє не лише сам законопроєкт або якесь рішення, а повну дорожню карту на її виконання. Хоча це може бути не найбільшою проблемою та головним болем України.

Позиція Угорщини: чи може Орбан заблокувати нашу євроінтеграцію

Угорський премʼєр Віктор Орбан у нещодавньому черговому інтерв'ю пообіцяв блокувати початок переговорів з Україною про вступ до ЄС, поки Київ не виконає вимоги Будапешта щодо мови освіти. Угорщина вимагає збільшити викладання у школах угорською мовою.

“Ми блокуватимемо доти, доки проблема не буде вирішена. Нові закони зробили життя угорців в Україні нестерпним”, – зазначив Віктор Орбан.

Перебуваючи у Брюсселі, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заочно відповів угорському премʼєру, що наразі “особлива” позиція Будапешта навряд чи впливає на рішення ЄК щодо відкриття для України офіційних переговорів про вступ. До того ж, за словами міністра, ні для кого не секрет, що питання нацменшин принципово просувається Будапештом, і саме в угорському баченні.

“Але вирішуймо проблеми в міру їхнього надходження. Я ще раз наголошую, що наразі ми бачимо, що виходимо на грудень на рішення Європейської ради про відкриття переговорів щодо членства України в ЄС”, – наголосив Дмитро Кулеба.

У коментарі ТСН.ua заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук сказав, що угорці, як і словаки, використовують “українську карту”, щоб здобути більше бонусів із боку Брюсселя.

“За великим рахунком у мене немає відчуття, що Угорщина чи Словаччина блокуватимуть членство України в ЄС до останнього. Але є відчуття, що вони хочуть здобути якомога більше бенефітів для себе в переговорному процесі з боку Брюсселя. Звісно, все це накладається на двосторонні відносини. Тут з Угорщиною у нас просто глухий кут, і я наразі не бачу, як ми можемо його вирішити. І тут лише посередництво Брюсселя і, можливо, тиск із боку США можуть якось повпливати на їхню політику”, – підсумував експерт.