Зростання рівня жорстокості в Інтернеті, кіберзалякування та різні види дискримінації стали актуальною проблемою в усьому світі. Ця тенденція спонукає до створення активних стратегій для безпечного цифрового середовища для жінок. Напередодні Дня прав людини TSN.ua досліджує практичні підходи, які дають змогу боротися з проблемою та розвивати культуру поваги й інклюзивності в Інтернеті.

Битва за голос: конкретні стратегії

«Приблизно два тижні поспіль я отримувала сотні твітів на годину, в яких усіляко аналізували мою зовнішність, висміювали те, як я розмовляю, і те, який вигляд я маю», – розповідає Ніна Янкович, дослідниця дезінформації та авторка книжки «Як бути жінкою в Інтернеті. Пережити жорстоке поводження й домагання та протистояти».

На конференції EU DisinfoLab 2023 вона проаналізувала невблаганний характер цифрового шторму, який вона свого часу пережила, та поділилася безцінними ідеями і стратегіями для подолання дискримінації.

Ніна Янкович наголошує, що тролі тішаться взаємодії, тому пропонує стратегічну відповідь: вимкніть сповіщення або заблокуйте кривдника – та йдіть далі. «Мета зрозуміла: позбавити їх впливу», – впевнена вона.

Як прояв ще однієї стратегії, медіаекспертка закликає жінок подумати про створення надійної мережі підтримки навколо.

Вона також виступає за розумну політику допомоги тим, хто стикається з булінгом на робочому місці. За її словами, «роботодавці повинні розробити розумну політику щодо працівників, які зазнають насильства в Інтернеті. Крім того, жінки мають запитувати про політику підтримки ще під час найму на нову роботу».

Кіберпереслідування, кіберзалякування, тролінг, флеймінг – ці терміни часто використовуються як синоніми. PEN America, організація, яка виступає за свободу слова, віддає перевагу термінам «онлайн–переслідування» або «онлайн–зловживання», визначаючи їх як «всеохоплювальну або сувору атаку на особу чи групу в Інтернеті через шкідливу поведінку».

У своєму Посібнику з онлайн–домагань вони пропонують практичні стратегії боротьби з онлайн–зловживаннями, якщо ви не стали мішенню, але були свідком:

• Ставши свідком агресивних дій в Інтернеті, важливо дбати про свою безпеку.
• Визначення типу та масштабу зловживань має вирішальне значення.
• Поспілкуйтеся з жертвою, надаючи емоційну підтримку, вислуховуючи без суджень і підтверджуючи, що інцидент не є її провиною. Це зміцнює почуття солідарності.
• Знайдіть найкращий спосіб допомогти, пропонуючи відчутну підтримку, як-от допомога у повідомленні про онлайн–переслідування, документування інцидентів або посилення цифрової безпеки.

«Рішення полягає в тому, щоб привернути увагу до проблеми»

Права людини та гендерна рівність є основними цінностями Європейського Союзу, і вони лежать в основі зовнішньої діяльності ЄС. Пропаганда цих цінностей є однією з ключових місій мережі послів європейської молоді (YEAs) у регіоні Східного партнерства.

Представниця мережі Саадат Агаєва зазнавала систематичних переслідувань в Інтернеті та навчилася з цим боротися. Вона також є молодіжним послом щодо Цілей сталого розвитку ООН – зокрема SDG5 (щодо гендерної рівності) та менеджеркою програми HeForShe (всесвітній рух за гендерну рівність) в Азербайджані.

«Пам’ятаю, як я отримала кілька пропозицій секстингу від чоловіків без згоди і негайно заблокувала їх. На жаль, це так часто трапляється з дівчатами та жінками, тому що доступ до Інтернету також створює простір для людей, які можуть брати участь в онлайн–переслідуваннях і не нести відповідальності за свої дії», – розповіла вона.

Саадат Агаєва закликає кожну жінку, яка стикається із цькуванням і переслідуваннями в Інтернеті, бути сміливою, використовувати свій голос, збирати докази та повідомляти про це. «Я вважаю, що це одне з рішень – привернути увагу до проблеми шляхом залучення спільноти навколо нас, а також отримати вигоду від правових наслідків!» – наполягає вона.

Дійсно, понад 50 послів європейської молоді нещодавно брали участь у тренінгу Ради Європи, залучаючи до боротьби з мовою ненависті. Ця програма дає можливість молодим лідерам розвивати контрнаративи дискримінації, ненависті й расизму, використовуючи мову прав людини та вживаючи заходів проти цих явищ.

«Повинна сказати, що всі знання та інструменти, а також деякі навички, які я отримала під час онлайн–частини тренінгу, були надзвичайно практичними й корисними для мене», – розповіла Наталія Баліцька, фасилітаторка менторства для YEAs в Україні, підкресливши відчутний вплив програми на її повсякденну роботу.

Одним із важливих висновків для неї було розуміння створення контрнаративів для захисту прав людини. Оскільки Наталія з нетерпінням чекає на офлайн–навчання в Будапешті, вплив онлайн–сегменту вже очевидний. Вона заглибилася в роботу Ради Європи щодо боротьби з дискримінацією, отримала ширше розуміння Загальної декларації прав людини та поділилася своїми думками щодо дотримання прав в Україні.

Виклики для жінок у журналістиці

Міжнародний центр журналістів (ICFJ) провів глобальне дослідження, опубліковане в книжці «The Chilling: глобальне дослідження онлайн–насильства проти журналісток».

Жінки, які брали участь у дослідженні, поділилися жахливим досвідом насильства в Інтернеті, починаючи від погроз сексуального й фізичного характеру до образливих приватних повідомлень, погроз завдати шкоди професійній чи особистій репутації, атак на цифрову безпеку, введення в оману за допомогою маніпуляцій із зображеннями та фінансових загроз.

Багатогранний характер цих атак відображає тривожну схему, спрямовану на досягнення кількох цілей. Серед них: приниження, яке має на меті присоромити журналісток, підриваючи їхню впевненість і почуття власної гідності. «Кінцева мета – викликати страх, змусити мовчати та знизити бажання жінок брати активну участь у публічних дебатах і висвітлювати критичні теми», – вважають автори книжки.

Виклики для журналісток співпали з активізацією насильства в Інтернеті в епоху пандемії, дезінформації та поширення політичного екстремізму. А дослідження співпало з першими днями повномасштабної війни в Україні, виявивши зловісну роль онлайн–насильства як інструменту війни.

Розуміння умов і механізму захисту

Загальна декларація прав людини підкреслює рівність, заявляючи: «Всі люди народжуються вільними й рівними у своїй гідності та правах» (стаття 1). Стаття 2 закріплює свободу від дискримінації, наголошуючи на рівних правах без відмінностей.

У своїй передмові до Плану дій ЄС щодо прав людини та демократії (2020-2024) високий представник ЄС Жозеп Боррель наголошує на важливості колективних дій: «Захист прав людини та демократичних принципів є колективною вправою, а не одностороннім зусиллям. Жодна країна, якою б потужною і впливовою вона не була, не може зрівнятися з довірою міжнародної спільноти, яка діє через свої інституції».

Він також підкреслює виклики нових технологій, попереджаючи, що «швидкість, з якою технології стеження та штучного інтелекту поширюються серед найбільших порушників прав людини у світі, вражає».

В цьому контексті Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність, широко відома як Будапештська конвенція, є важливою віхою в міжнародних зусиллях по боротьбі зі злочинами, скоєними через Інтернет та інші комп’ютерні мережі.

Серйозність зловживань в Інтернеті очевидна, оскільки навіть один інцидент, наприклад, погроза вбивством або розголошення особистої інформації, може мати глибокі наслідки.

Такі терміни, як нетерпимість, дискримінація, стереотипи та упередження, створюють складний наратив, який впливає на наші суспільства. Розуміння цих термінів має вирішальне значення для розвитку інклюзивних спільнот і боротьби з найпоширенішими проблемами.

День прав людини слугує нагадуванням про те, що дотримання принципів гідності й рівності стосується не лише фізичного світу, але і цифрової сфери, де дискримінація та кіберзалякування можуть вплинути на дотримання основних прав людини.

Автор: Ольга Консевич