За словами Андрія Єрмака, під час переговорів планується пройтися по всім спектрам двосторонніх питань. “Ми точно рухаємося до зустрічі Зеленського та Орбана. Це і буде основним завданням під час нашої з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою зустрічі із Сіярто 29 січня в Ужгороді”, – зазначив Андрій Єрмак.
За словами віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, Київ опрацьовує перший за майже 15 років візит угорського прем'єра до України. Проте, найголовніше, що переговори Кулеби та Єрмака з Сіярто відбудуться за два дні до позачергового саміту ЄС 1 лютого, де лідери країн-членів намагатимуться ухвалити довгостроковий пакет макрофінансової допомоги для України до 2027 року на 50 млрд євро. Це рішення наразі є критично важливим для України, поки доля подальшої підтримки з боку США залишається невизначеною, через, по суті, заблокований Дональдом Трапом Конгрес.
У великому матеріалі “Україна як фортеця Заходу: чому США та ЄС не поспішають озброювати Київ, готуючись до нападу Росії на НАТО”, ТСН.ua вже писав, що на саміті ЄС у грудні минулого року угорський прем’єр Віктор Орбан заблокував рішення ЄС про схвалення для України довгострокового пакету макрофінансової підтримки до 2027 року на 50 млрд євро, яку лідери країн-членів хотіли зробити частиною бюджету блоку, щоб не голосувати за це рішення на кожен наступний рік окремо.
“Якщо ми хочемо допомогти Україні – що, на мою думку, нам потрібно зробити, – ми маємо зробити це таким чином, щоб не завдати шкоди бюджету ЄС. Але віддавати 50 млрд євро з бюджету ЄС на 4роки вперед — це порушення суверенітету та національних інтересів ЄС. Будь-яку фінансову допомогу Україні треба відокремити від бюджету ЄС та надавати пропорційно економіці країн-членів”. – наполягав Віктор Орбан ще 16 січня.
The Wall Street Journal та Bloomberg повідомляли цього тижня, що Брюссель готовий піти на крайні заходи, якщо Будапешт продовжить блокувати подальшу допомогу Україні. Й тут, насправді, йдеться не лише про макрофінансову підтримку до 2027 року на 50 млрд євро. Старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Густав Грессель нагадує, що Орбан також блокує й збройну допомогу Україні на 20 млрд євро також на наступних 4 роки – по 5 млрд євро щороку (щоправда, військову допомогу блокувала не лише Угорщина, а й інші країни, аргументуючи тим, що це надмірні видатки, й взагалі її треба “порізати” на менші суми – ред.).
“Цей пакет мав би фінансувати не лише короткострокові постачання (зброї – ред.) і навчання (українських військових – ред.), а й довгострокові проєкти: співпрацю ОПК для підтримки та розбудови західних систем озброєнь в Україні, та збільшення можливостей ОПК (України та європейських союзників – ред.) із виробництва боєприпасів та запасних частин у великих масштабах. Для виконання цього потрібне довгострокове фінансування”, – пояснює ТСН.ua Густав Грессель.
За словами експерта, справа в тому, що ці два роки повномасштабної війни країни Євросоюзу витратили на обговорення, що робити: чекати, поки війна закінчиться; чи вкладати більше в розбудову власних ОПК. Останнього так і не сталося, як немає й плану, які саме види озброєнь і в яких кількостях постачати Україні в другій половині 2024 року, а потім – у 2025 році. Густав Грессель нагадує, що запаси зброї та обладнання радянських часів у країнах центрально-східної Європи скоро закінчаться, адже строки їхньої експлуатації збігли. Та ж сама доля чекає й озброєння часів Холодної війни та “глобальної війни з тероризмом” (після теракту 11 вересня 2001 року в США – ред.).
“Виробництво нових систем займає значний час: від 18 місяців – для гаубиць Ceasar; до 3 років – для основного бойового танка Leopard 2A8. Щоб збільшити кількість та швидкість, оборонна промисловість потребуватиме більших замовлень для фінансування розширення виробничих потужностей”, – зазначає в коментарі для ТСН.ua Густав Грессель.
За даними нідерландського сайту розвідки Oryx, майже за два роки повномасштабної війни Україна втратила: 736 основних бойових танків; 347 бойових броньованих машин; 835 БМП; 392 БТР; та 199 машин із захистом від мін та засідок (MRAP), які використовувалися як БТР.
Франція була першою країною, яка заявила про створення “коаліції артилерії” для України, оголосивши про пошук партнерів, щоб профінансувати закупівлю 72 гаубиць Caesar для Києва у 2024 році. На думку Густава Гресселя, подібні коаліції доцільно було б створити й для інших типів озброєння, необхідних Силам оборони України: систем ППО та ПРО; мобільних систем ППО; основних бойових танків; бойових машин піхоти; бронетранспортерів та інженерних систем.
Чи готовий ЄС вкладати більше у власні ОПК? Наразі це відкрите питання. ТСН.ua вже писав, що, за словами голови комітету французького парламенту з питань закордонних справ та оборони Седріка Перрена, нинішнього об’єму виробництва 20 тис. 155-мм снарядів на рік у Франції вистачить лише на 3-4 дні боїв. Французькі ЗМІ пишуть, що, через брак французьких боєприпасів, українські артилеристи використовували корейські снаряди для заряджання гармат Caesar, ризикуючи пошкодити стволи. В інших країнах ситуація не краща.
За словами генсека НАТО Єнса Столтенберга, Агентство Альянсу з підтримки та закупівель (NSPA) підписало контракт на $1,2 млрд на закупівлю 220 тис. артилерійських боєприпасів калібру 155-мм. Але строки виконання – рік-півтора. А боєприпаси на полі бою Україні потрібні вже зараз. До того ж, ці 220 тис., які вироблять додатково, – це для поповнення запасів союзників, а з обіцяного ЄС мільйона артилерійських боєприпасів для України в березні 2023 року, до сьогодні ми отримали лише трохи більше 30%.
Якби ЄС ухвалив збройний пакет допомоги Україні на 20 млрд євро на наступні 4 роки (хоча 5 млрд євро на рік – це теж дуже мало – ред.), то ці гроші могли б піти також на інвестиції, зокрема в розширення виробництва артилерійських боєприпасів. Вже зараз, за оцінками британського аналітичного центру RUSI, Росія використовує до 10 тис. снарядів на день, тоді як Україна – 2 тис. Проте, через вето угорського прем’єра та лідерів кількох інших країн, це рішення наразі заблоковане. У Брюсселі придумали альтернативу – новий військовий фонд допомоги Україні на 5 млрд євро на 2024 рік. І, за інформацією європейських ЗМІ, Віктор Орбан вже пообіцяв не блокувати його створення.
На перший погляд це виглядає як компроміс. Проте, насправді, й тут Брюссель пішов на поступки Угорщині. Ще на саміті ЄС у Брюсселі в грудні минулого року Орбан наполягав, щоб ці 20 млрд євро військової допомоги для України на наступні 4 роки розбили на менші щорічні суми, тобто по 5 млрд євро, не вносили в загальний бюджет ЄС, і голосували ці пакети окремо на кожен рік. Що, в підсумку, й сталося. Тому зараз багато хто в ЄС побоюється, що за 5 млрд євро військової допомоги Україні на цей рік Будапешт проголосує, а на наступний – ні – висунувши нові вимоги. Наприклад, надати Угорщині ще 10 млрд євро.
Нагадаємо, що на грудневому саміті ЄС Орбан заблокував виділення 50 млрд євро макрофінансової допомоги Україні, але не рішення щодо відкриття для Києва та Кишинева офіційних переговорів про вступ до блоку. Проте, небезпідставно. Напередодні, особистим рішенням президентки Єврокомісії, для Угорщини розблокували понад 10 млрд євро зі структурних фондів ЄС, які були заморожені через відступ уряду Орбана від демократії, верховенства права та свободи ЗМІ.
Рішення про відкриття офіційних переговорів про вступ для України та Молдови на грудневому саміті ЄС вдалося ухвалити без Орбана, бо він вийшов попити кави. Проте, це виявилася найдорожча кава в світі за 10 млрд євро. За це Урсулу фон дер Ляєн і досі багато хто в ЄС особисто критикує. Подейкували навіть, що це може коштувати їй посади президентки Єврокомісії після виборів до Європарламенту в червні цього року.
“Минулого разу у нас була непроста домовленість. Орбан пішов до вбиральні. Це була найдорожча технічна перерва для політика, для ЄС, якщо я правий. І не добре тут, що ззовні це виглядало для деяких людей як угода. Знаєте, ти отримуєш ці 10 млрд, а потім йдеш у туалет”, – каже вже колишній прем’єр Люксембургу Ксав’є Беттель.
Що ж до макрофінансової допомоги Україні на 50 млрд євро на наступні 4 роки, то й тут Брюссель не має дієвого рецепту, як обійти вето Віктора Орбана. Нещодавно Європарламент ухвалив резолюцію, в якій закликає позбавити Угорщину права вето в ЄС. Йдеться про статтю 7 Договору про ЄС, яка дозволяє припинити право голосу країни-члена щодо рішень блоку. Проте, в ЄС немає єдності щодо її застосування до Будапешта. Багато хто вважає, що тоді Словаччина й інші країни можуть стати на захист Угорщини, що лише поглибить розкол у блоці.
Тож, ЄС має запасний варіант, – це національні гарантії (бюджету ЄС від країн-учасниць) щодо залучення грошей на ринках капіталу. За такою схемою за 2024 рік для фінансової підтримки України планують зібрати до 20 млрд євро.