На окупованих територіях поблизу лінії боєзіткнення росіяни станом на кінець минулого року побудували більше 6 тис. км інженерно-фортифікаційних споруд. За неофіційними даними, в їхніх окопах проведено світло, розгорнуті шпиталі та навіть є лазні. Тобто лінії оборони росіяни перетворили на цілі підземні міста.
Як повідомляв DeepState, найукріпленішими областями є Запорізька та Донецька, де росіяни збудували 1869 км. та 1865 км. таких споруд відповідно.
“Укріпленою є і Луганщина – 1140 км. Ворог розумів, що літній контрнаступ може відбутися і там, тому терміново копав на висотах за річкою Красна. Примітно, що розумів, але не вірив так як у Запоріжжя. На Херсонщині пораховано 886 км ІФС. В основному вздовж Дніпра — від Нової Каховки до Геройського. В самому ж Криму не так і багато накопано, всього 265 км. Майже всі фортифікації біля перешийку”, – наводить дані DeepState.
Що допомогло окупантам збудувати підземні міста та чим їх можливо зруйнувати, щоб прорвати цю оборону – про це в коментарі для ТСН.ua висловив свою думку військовий експерт, колишній речник Генштаба ЗСУ Владислав Селезньов.
“Росіяни вміють дуже гарно використовувати нормативні документи з техніки та технології для будівництва зокрема інженерних та фортифікаційних споруд. Фактично, суворо дотримуючись них, вони будували за всіма правилами”, – каже Селезньов.
Та додає: “Добре захищені окопи, траншеї, переходи, довготривалі вогневі точки – це результат того, що російські окупанти, використовуючи в тому числі можливості підрядних цивільних організацій, мали час та ресурси для створення таких споруд. Не відволікаючи для цього особовий склад. В цих спорудах потужне перекриття, яке важко зруйнувати нашій артилерії. Вони в цьому сенсі є перфекціонистами, які суворо дотримуються вимог”.
Україна будує лінію оборони
За словами Селезньова, наразі на всіх напрямках українські сили оборони будують відповідні укріплення.
“Таку ж саму місію намагаються реалізувати і українські сили оборони. Зверніть увагу, наскільки прискіпливо до цих питань ставиться генерал Наєв зі своїми офіцерами, щоб створити тисячу кілометрів інженерних фортифікацій. Все це має бути створене в найкоротшій термін. Літня наступальна кампанія українських сил оборони на Запорізькому напрямку продемонструвала таке: незважаючи на сучасні технології, сучасне озброєння, окопи та бліндажи виконують ключову місію. Бережуть життя наших військовослужбовців та максимально сповільнюють просування ворожих військ”, – каже колишній речник Генерального штаба.
Та додає: “Чимало часу було втрачено. Чому не було створено раніше таких споруд на території Чернігівської та Сумської областей? Відповідей немає. Українська армія не є досконалою, вона потребує певних трансформацій”.
Чим можемо руйнувати потужні споруди ворога
На це питання Владислав Селезньов відповідає так: “Чим більше бойова частина того чи іншого засобу вогневого ураження, тим більш руйнівна вона по відношенню до інженерних та фортифікаційних споруд. Зверніть увагу, що ворог часто використовує не тільки ФАБ-250 (авіаційна бомба фугасної дії – Ред.), а й ФАБ-500, ФАБ-1000, навіть ФАБ-3000. Тобто 3 тони вибухової речовини, які руйнують на десятки метрів. Тобто потужні далекобійні високоточні бомби є в нагоді. Сучасний світ дедалі частіше демонструє той факт, що інженерні фортифікації насправді спроможні довготривало чинити опір”.
Дорікання та “зуби дракона”: що відомо
Останнім часом в соцмережах з’явилось чимало дописів, де українці дорікають військовому керівництву через те, що наша лінія укріплення, начебто, вкрай слабка.
Своєю чергою, наприкінці минулого року військові звітували, що на північних кордонах завершують другу смугу оборони. У п’ятьох північних областях України у 20-кілометровій зоні встановлювали протитанкові бетонні загороджувальні елементи – так звані “зуби дракона”.
Рішення про зміцнення оборонних рубежів із кількома смугами інженерних загороджень та мінних полів ухвалювала Ставка Верховного головнокомандувача.
І вдень, і вночі сюди везли колоди. Їх треба багато, бо деревина найкраще затримує уламки снарядів. Для більшого захисту усе – вкопували у землю. Вогневі позиції зміцнювали бетонними конструкціями.
Інженери певні – у таких бліндажах наші військові можуть перебувати тривалий час.
Читайте також: