В Роботиному на Запоріжжі під час ворожого артилерійського обстрілу загинув командир зведеної роти 56-го окремого стрілецького батальйону 65-ї механізованої бригади Максим Отінов. І побратими на фронті, і наші військкори називали його “Тором”. Росіяни відкрили вогонь, коли група Максима поверталася після контрдиверсійного рейду. “Тор” зазнав поранень, несумісних з життям.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

“Тор” ходив стежками й пагорбами на Запоріжжі вдень, у сутінках, темної пори й удосвіта – багато місяців поспіль, відколи 65-та механізована зайшла на Токмацький відтинок фронту. Щоразу то був маршрут у напрямку Роботиного: на штурм чи зачистку, в розвідку чи провести на “нуль” підкріплення”, – йдеться у сюжеті ТСН.

Проти ночі 23 березня, розповідає комбат, бригадна розвідка доповіла, що московити знову намагаються зайти до Роботиного. Назустріч противникові висунулася контрдиверсійна група 56-го стрілецького батальйону. “Тор” і цього разу йшов на чолі.

“В його останній бій ішли вчотирьох. Зачистили вулицю, знищили диверсійну групу. Вже мали вертатися, але Макс сказав, що треба підірвати школу, бо там постійно засідають вороги. Вони з “Кирпичем” пішли вперед, ми з “Рудиком” їх прикривали. Але не прикрили. Почався мінометний обстріл і прилетіла 120-та міна просто перед ним“, – каже “Кіт”, командир окремого стрілецького батальйону 65-ї ОМБр.

Поранення у Максима були смертельні. “Кіт” з “Рудиком” просто під ворожим вогнем намагалися накласти турнікети, щоб зупинити крововтрату. Та всі зусилля були марними.

“Русня почала з усього стріляти. Але він не боявся. Не маючи можливості сховатися, він однаково пішов. Ворог знав, що він там є, і він по ньому вів щільний вогонь. “Тор” для нього противник дуже серйозний був”, – каже “Рудик”, військовослужбовець 56-го окремого стрілецького батальйону 65-ї ОМБр.

Геть безстрашний і цілеспрямований воїн – це на сто відсотків про Максима, кажуть побратими. Сотні разів “Тор” виходив на самий нуль відбивати атаки окупантів, що намагалася зачепитися за руїни Роботиного. І не було жодного, навіть найскладнішого завдання, яке б молодший сержант Отінов відмовився виконувати.

“Він був такий веселий, з ним не було страшно. Він безстрашний. І з ним не страшно. І всі пацани з ним хотіли ходити”, – каже “Кіт”, командир окремого стрілецького батальйону 65-ї ОМБр.

На передові позиції, до Роботиного, Максим неодноразово супроводжував і знімальну групу ТСН. І без зайвих прикрас та епітетів розповідав усе, що сам бачив і знав про війну навколо Роботиного.

“Тут зараз повторюється сценарій Авдіївки. КАБами розбивають дороги. Все поле в КАБових вирвах. А ви питаєте, чи ділися кудись КАБи?! От вони! Є на місці!” – говорив “Тор”, командир зведеної роти 56-го окремого стрілецького батальйону 65-ї ОМБр.

Побратими, що просто з фронту на кілька годин приїхали на Хмельниччину попрощатися з “Тором”, запевнили: за Максима змусять московитів заплатити десятикратну ціну. Командування бойового підрозділу готує подання на надання Максиму Отінову звання Героя України посмертно. В колі рідних, побратимів і земляків “Тора” сьогодні поховали в його рідному Волочиську.

Нагадаємо, як у Запоріжжі ліквідовують наслідки ударів та яка там ситуація.

Читайте також: 

• Коли прийде справжня весна: синоптики шокували прогнозом погоди на квітень
• Яка головна мета Путіна і коли він завдасть наступного масованого удару по Україні: Жданов дав відповідь
• Військова допомога від США: що відомо про розмову Зеленського і Джонсона та коли очікувати прогресу