Шахрайство з банківськими картками: НБУ вразив статистикою про жертв зловмисників

Протягом минулого року кількість випадків шахрайства з банківськими картками, через які українці втратили свої кошти, зросла на 25% в порівнянні з 2022 роком, а сума збитків збільшилася на колосальні 73%. Загалом це 272 тисячі операцій, через які зловмисники викрали з платіжних рахунків майже 833 млн гривень.

Про це повідомив НБУ.

В середньому, за одну незаконну транзакцію шахраї привласнювали 3065 гривень, що є на 39% вище за відповідний торішній показник, який становив 2 200 гривень. Такий “злочинний попит” частково пов'язаний з тим, що в країні постійно зростає  кількість активних карток – за 2023 рік вона збільшилася на 13%.

Найуживаніші шахрайські схеми – як люди втрачають гроші 

Шахрайство через мережу Інтернет становить переважну більшість зафіксованих випадків – 83% від загальної кількості. Решта 17% – злочинні дії, вчинені за допомогою фізичних пристроїв (торговельна мережа, банкомати, термінали самообслуговування). 

У Нацбанку підкреслили, що переважна більшість випадків шахрайства – це ситуації, в яких клієнти банківських установ передавали свої особисті дані третім особам, таким чином надавши їм інформацію для доступу до своїх рахунків. 

За статистикою, 80% суми всіх збитків минулого року припало на соціальну інженерію. У 2022 році цей показник становив лише 53%. 

Поширеними сценаріями соціальної інженерії, через які зловмисники крадуть гроші з карток, у 2023 році стали: 

  • розсилання фейкових повідомлень про можливість отримання допомоги від держави, соціальних фондів – клієнти переходять за посиланням та заповнюють відповідну форму, зокрема свої особисті дані, що дають доступ до рахунку;
  • виготовлення електронної SIM-карти або фінансового номера телефону клієнта – у людини просять код доступу до застосунку мобільного оператора, а потім за допомогою фінансового номера зловмисники отримують доступ до інтернет-банкінгу для незаконного розпорядження коштами на рахунку (зокрема придбання товарів або отримання миттєвих кредитів);
  • дзвінок від нібито представників банку з метою дізнатися реквізити картки для доступу до рахунку, начебто щоб уникнути блокування коштів (CVV/CVC код, одноразові паролі з смс-повідомлень тощо);
  • повідомлення у месенджерах та соціальних мережах про легкий та швидкий прибуток – людині пропонують виконати певні “завдання” у соцмережі чи на певному сайті, зробити “вигідний” закуп, що надасть додаткові привабливі бонуси.

Як вберегти себе від шахрайства з банківською карткою

У Нацбанку нагадали, що власники платіжних карток мають зберігати у таємниці особисті дані, які дають доступ до рахунку. Зокрема не можна розголошувати:

  • номер картки – надається тільки для того, щоб на неї перевели гроші;
  • термін дії картки та тризначний код на її зворотному боці (CVV/CVC код) – використовуються тільки для здійснення платежів у мережі Інтернет як додаткова ідентифікація власника картки;
  • одноразові паролі для входу, які надсилає мобільний оператор чи банківська установа – не розголошуються третім особам в жодному разі;
  • інші персональні дані.

НБУ також рекомендує не використовувати неперсоніфіковані SIM-карти як фінансовий номер телефону.

Нагадаємо, у Києві чоловік придумав, як “безкоштовно” скуповуватись у ТРЦ і заробляти на цьому.

Читайте також:

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *