Вже зовсім скоро (5 травня у християн східного обряду) в Україні будуть святкувати одне з найбільших церковних свят — Воскресіння Христове. ТСН.ua та провідні мовознавці нагадують вірянам, як правильно називається саме свято та його атрибути українською мовою.
Так “Великдень” чи “Пасха”: що саме українці святкують?
На жаль, багато українців називають це велике свято неправильно, а саме “Пасха“. В усіх словниках української мови закріплена назва “Великдень“. За словами кандидата філологічних наук, доцента, завідувача катедри української мови і літератури та методики їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії Романа Дубровського, слово “Великдень” походить від “Великий день“.Також є ще один, церковний, варіант – “Воскресіння Христове“. Як зазначає професор філологічних наук Олександр Пономарів, остання назва поширена не лише серед священників, її також використовують в урочистому стилі та в художніх творах.
В словнику української мови Бориса Грінченка взагалі немає слова “ПасХа”. Проте в інших словниках, як зазначає літератор та кандидат філологічних наук Роман Дубровський, слово “Пасха” можна знайти. Також воно означає “Пейсах“, “Песах” – це свято в іудеїв, в перекладі означає перехід і пов'язане з виходом євреїв з Єгипту, де вони перебували в рабстві.
В деяких регіонах України Великдень називають “Паскою“. Особливо поширений цей варіант в розмовній мові та українській мовній церковній традиції. Таку назву можна зустріти і в деяких художніх творах.
Великодні страви: “паска” чи “куліч”, “сир” чи “творог”?
Як розповідає професорка та докторка філологічних наук Лариса Масенко, в українській мові солодкий обрядовий хліб, який печуть на Великдень, носить назву “паска“. За словами Романа Дубровського, термін походить від єврейської назви свята “Пасха” або “Песах”, яке іудеї святкують в березні-квітні. Чому слово прижилося в українській мові? Дослідники вважають, що це можна пояснити спільним проживанням українців і євреїв на одній території. Відповідно, існував взаємовплив як мови, так і кухні та культури.
А ось слова “куліч” в українській мові не існує. Це російський варіант назви обрядового хліба. Дехто вважає, що “паска” – хліб, який готується з борошна, а “куліч” – десерт без борошна, наприклад, з сиру. Лариса Масенко зазначає, що це твердження є абсолютно неправильним. Паску можна готувати з борошна і будь-яких інших продуктів.
Останніми роками українці також часто використовують ще один русизм, коли говорять про великодні страви. Йдеться про “творог“, а також “творожну паску“. Варто зазначити, що в українській мові таких слів не існує. Цікаво, що навіть деякі виробники молочної продукції почали використовувати ці терміни. Один із найвідоміших філологів України Олександр Авраменко наголошує, що в Україні потрібно вживати слово “домашній сир” або просто “сир“, але аж ніяк не “творог“. Якщо ж говорити про “творожну паску“, тоді правильно вживати “сирна паска“.
Великодня атрибутика: “крашанки”, “писанки” чи “яєчка”?
Олександр Авраменко наголошує, що курячі яйця, які традиційно розфарбовують до свята, потрібно називати “крашанками“ (якщо вони пофарбовані в один колір) чи “писанками“ (якщо вони мають орнамент). Також мовознавець нагадав українцям, що не варто називати цей атрибут великого церковного свята “яєчками“, адже це слово означає “парні чоловічі статеві залози”.
Читайте також: