Українська влада розпорядилася призупинити надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном. Юристи розкритикували невибірковий підхід, а українські чоловіки в Німеччині заявляють, що повертатися не збираються.

Про це йдеться в публікації DW.

Напередодні очільник МЗС України Дмитро Кулеба заявив про призупинення надання консульських послуг громадянам призовного віку, які перебувають за кордоном. Українців, які не стануть на військовий облік, влада хоче обмежити у правах на консульські послуги за кордоном. Того ж дня держпідприємство “Документ” заявило про призупинення видавання документів за кордоном.

Стати на військовий облік за кордоном – коментарі юристів

Відповідно до нового закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня, усі чоловіки-громадяни України, які перебувають за кордоном, будуть зобов'язані стати на військовий облік.

Однак київська адвокатка Ганна Іщенко зазначила, що наразі невідомо, як саме це зробити за межами країни та які саме документи треба подати. Юристка каже, що це ще має встановити своєю постановою Кабмін.

Поки що з мобілізаційного закону випливає одне: під нього підпадають усі без винятку чоловіки-громадяни України – і ті, хто виїхав після повномасштабного вторгнення Росії, і ті, хто живе за кордоном від самого народження.

Як пояснила Іщенко, чоловіки з українським паспортом повинні будуть стати на військовий облік протягом 30 днів від моменту ухвалення постанови уряду, яка детально пропише відповідний порядок. Ті, хто вже перебуває на обліку, повинні будуть протягом 60 днів від дня набуття чинності законом про мобілізацію уточнити адресу проживання, надати свій актуальний номер телефону, адресу електронної пошти та інші персональні дані, розповіла адвокатка. Зазначається, що окрім відмови від надання консульських послуг, на тих, хто цього не зробить, чекає штраф.

Якщо не стати на військовий облік, чоловікам за кордоном загрожують штрафи

Закон про мобілізацію передбачає, що послуги в українських консульствах надаватимуться лише після уточнення, чи виконав громадянин обов'язок з військового обліку. Якщо чоловік його не виконає, то крім відмови в послугах, отримає ще й штраф від 510 до 850 грн. У разі повторного порушення – штраф до 1 700 грн.

Як зазначила Іщенко, водночас на розгляді Верховної Ради перебуває також законопроєкт, який збільшує штраф за порушення правил військового обліку в умовах воєнного стану до 22,5 тис. грн.

“Несплата штрафу протягом 10 днів може призвести до відкриття виконавчого провадження і внесення особи до реєстру боржників, що тягне за собою ще цілу низку обмежень у правах, зокрема щодо розпорядження майном і права вести підприємницьку діяльність. Процедура зняття цих обмежень може займати до пів року”, – застерегла адвокатка.

Читайте провідні новини дня:

• “Я розумів — швидше за все ми звідти не вийдемо!”: боєць ГУР розповів про прорив до Маріуполя
• Метро в Києві тріщить по швах: що робити з водою на стінах і до чого тут тотальна забудова ТЦ
• Сенат США ухвалив законопроект про допомогу Україні

На українську владу чекають численні судові позови

Іщенко прогнозує, що на українську владу чекають численні судові позови через непропорційну жорсткість у штрафах проти всіх українських чоловіків за кордоном.

“Суди в таких випадках мають встановити, чи відповідні рішення органів влади ухвалені розсудливо, добросовісно та з дотриманням принципу рівності громадян перед законом. Крім того, дії влади мають бути пропорційними – має бути взаємозв'язок між наслідками для громадян і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення”, – пояснила юристка.

На її думку, попри умови воєнного часу, ці рішення влади принципу пропорційності не відповідають.

Дискримінаційний підхід вбачає і виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Він занепокоєний, що в майбутньому влада може відмовляти порушникам мобілізації в допомозі навіть в екстрених ситуаціях.

Правозахисник вважає, що через проблеми з консульськими послугами українці шукатимуть інше громадянство навіть через статус біженця чи інші процедури, щоб вийти з цього “незручного” громадянства. Павліченко не виключає, що українці скаржитимуться до суду через нові норми, апелюючи, зокрема, до Європейської конвенції з прав людини.

Як зазначили в DW, правники сумніваються, що проблеми з доступом до консульських послуг зупинять тих, хто їде з України, не бажаючи її захищати.

Чоловіки за кордоном не хочуть ставати на облік і повертатися до України

Колишній киянин Олег – батько трьох дітей, який виїхав з України легально – сказав у коментарі виданню, що не збирається ставати на військовий облік. Він боїться опинитися на війні, хоча і звільнений від служби як багатодітний батько.

“Я не можу залишити дружину саму з трьома дітьми та піти воювати”, – сказав Олег.

Ще один колишній киянин Богдан впевнений у тому, що нововведення не матимуть впливу на мобілізацію. Чоловік розповів, що виїхав з України нелегально, в обхід прикордонного контролю, і через Молдову поїхав до Німеччини, де отримав тимчасовий захист. Богдан за жодних обставин не планує повертатися.

Чоловік впевнений, що санкції проти тих, хто не стане на військовий облік, не переконають тих, хто свідомо виїхав до Німеччини під час війни: “Навпаки, це ще більше демонструє, що не треба повертатися. Тому що влада країни робить багато для того, щоб тобі було незручно, некомфортно, погано і щоб ти, власне, не повертався туди”.

Богдан радіє, що встиг нещодавно зробити собі новий закордонний паспорт.

“2032 року, коли мені треба буде оформлювати новий паспорт, я сподіваюся, у мене буде інше громадянство, можливо, німецьке”, – сказав чоловік.

Він переконаний, що навіть без доступу до консульських послуг чи завершення терміну дії паспорта у нього не виникне проблем у Німеччині.

Нагадаємо, ввечері 23 квітня МЗС України пояснило, що запроваджені обмеження з приймання заяв на вчинення консульських дій є тимчасовими і пов'язані з нещодавно ухваленим законом про мобілізацію, який має набути чинності 18 травня. Виняток – лише заяви про оформлення посвідчень особи на повернення до України.

Читайте також:

• Консульства України припиняють надання послуг чоловікам призовного віку: чи є це порушенням прав та як виправдовуються в МЗС
• Не всі чоловіки – герої: експерт про небезпеку заборони на консульські послуги за кордоном
• “Мають воювати не люди”: що кажуть військовозобов'язані у Польщі, яким припинили надавати консульські послуги