У Верховній Раді обговорюють нову концепцію бронювання, яка б дозволяла легально “відкупитися” від мобілізації та сприяла наповненню оборонного бюджету країни.

Про це пише NV.

Членкиня комітету ВР з питань економічного розвитку Галина Янченко пояснила, що сплата певних коштів за кожного заброньованого працівника могла б забезпечити надходження до бюджету коштів, необхідних для виплати грошового забезпечення військових. За її словами, проблема полягає в тому, що Україна не має права використовувати для цього міжнародну допомогу і може розраховувати лише на власні кошти.

“Будь-які західні гроші чи в формі фінансової допомоги, чи в формі кредитів не дозволено використовувати на оборонні потреби. Тому на сьогодні від міцності економіки залежить насправді міцність нашого фронту, і це не перебільшення”, – зазначила Янченко.

Тобто країна повинна забезпечувати дві функції одночасно: захищати свої кордони та забезпечувати ефективне функціонування економіки.

На думку інвестиційного банкіра Сергія Фурси, держава передусім має бути ефективною. А в ефективній державі всі воювати не можуть – хтось повинен забезпечувати функціонування економіки. Визначати, де людина потрібніша – на фронті чи в тилу, необхідно без прив’язки до персоналій, професії, місця проживання чи інших неекономічних причин.

“З погляду ефективності держава зацікавлена в тому, що чим більше людина платить податків, тим більше буде ймовірність того, що вона буде не на фронті, а в тилу”, – додав Фурса.

Дві моделі економічного бронювання

Народні депутати запропонували дві моделі бронювання “за гроші”, кожна з яких має свої плюси й мінуси.

Перша модель:

• забронювати працівників може будь-який роботодавець;
• кількість заброньованих працівників має бути обмежена;
• заброньований працівник має зарплату понад 35 тис. грн, з якої сплачуються всі податки.

 Друга модель:

• усі компанії отримують квоту на заброньованих працівників незалежно від їхньої зарплати;
• керівник компанії самостійно вирішує, кого необхідно забронювати;
• за кожного заброньованого працівника компанія щомісяця сплачує додатковий збір у розмірі 20 тис. грн.

Янченко розповіла, що депутати пропонують встановити квоту на економічне бронювання в розмірі від 10% до 50% від загальної кількості співробітників компанії.

Адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Роман Лихачов зазначив, що у другій моделі є певні “підводні камені”. Якщо вибір працівників, яких буде заброньовано від мобілізації, залежатиме лише від керівника компанії, це може стати основою для спекуляцій. Крім того, юрист не виключає варіант, коли компанії штучно роздуватимуть свій штат, щоб збільшити квоту на бронювання.

Але у Верховній Раді розглядають другий варіант як більш прийнятний, тому що окремий додатковий збір за заброньованих працівників буде простіше розрахувати й контролювати.

Янченко підкреслила, що наразі згоди з цього питання між законодавцями досі немає. Тому складно сказати, яку саме модель економічного бронювання впровадять і коли нарешті це станеться. Наразі різні варіанти та їх комбінації обговорюються між Верховною Радою, Кабміном та Офісом президента.

“Насправді по-хорошому ці всі процеси можна й за місяць закінчити, якщо буде згода всіх сторін і якщо не буде жодних гойдалок з боку популістичних сил, які завалять усю роботу і просто захочуть нажити собі якісь політичні бали”, – додала нардепка.

Морально-етична проблема економічного бронювання

Ідея бронювання “за гроші” викликала бурхливу реакцію ву суспільстві та побоювання, що воюватимуть лише бідні, а багаті просто відкупляться від мобілізації.

Проте адвокат Роман Лихачов вважає, що питання нерівності між бідними й багатими існувало до війни та існуватиме незалежно від економічного бронювання. І обов'язок держави полягає не в тому, щоб шукати справедливість, а в тому, щоб знайти баланс між справедливістю та забезпеченням бюджету.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса зазначив, що саме економічне бронювання дозволить зробити мобілізацію більш справедливою.

“Якщо одна людина платить податки, а інша уникає їх сплати? Ми ж знаємо, що дуже багато людей в Україні працюють неофіційно і платять мало податків. Чи є це справедливо? Напевно, ні. Тому тоді такі критерії через оподаткування одразу показують справедливість”, – зазначив він.

Лихачов додав, що можливість легально “відкупитися” від мобілізації дозволить людям бути корисними, навіть якщо вони не бажають воювати.

“Є люди, які однаково не збираються служити. Вони готові отримувати кримінальні справи, перепливати Тису, але служити все одно не хочуть. І змушувати їх щось робити якимось чином юридично досить важко”, – додає він.

Нагадаємо, Стефанчук припустив, чи працюватиме економічне бронювання від військової служби.

Читайте також:

• Податок на “боягузтво”: економіст про недоліки ідеї “бронювання за 35 тис. зарплати”
• Скандальна мобілізація: до чого може призвести офіційне ухилення від призову
• Бронювання за гроші не буде?: комітет Ради відхилив правки