Як розповів кандидат геологічних наук, член-кореспондент Академії гірничих наук України, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Дяків, насправді розташування вітрових електростанцій, як і будь-яке будівництво, має певний вплив на довкілля. Однак він є незначним і компенсується подальшою позитивною діяльністю ВЕС. За словами науковця, про це свідчить досвід країн ЄС, де визнано: вітрові електростанції мають мінімальний вплив на довкілля, а їх будівництво в горах лише продовжує стрімко розвиватися.

Коментуючи ситуацію в Україні, Дяків поділився, що схвильовані будівництвом вітряків на Закарпатті місцеві жителі переймаються, ніби через роботу ВЕС страждатимуть птахи. Однак науковець наголосив: це поширений фейк. Модернізовані сучасні станції мають спеціальні датчики, які зупиняють лопаті вітряка під час міграції птахів і кажанів, щоб не створювати навіть найменших загроз для них. Крім того, пан Василь наголосив: якби існувала справжня проблема негативного впливу на орнітофауну, будівництво гірських ВЕС давно б заборонили в Європейському Союзі.

Водночас кандидат геологічних наук розповів про існування ще одного популярного міфу. Стосується він нібито високого рівня шуму, який супроводжує роботу вітрових електростанцій. За словами Дяківа, 10-15 років тому його колеги дійсно встановлювали вітрогенератори, що мали значний шумовий вплив. Однак модернізовані станції будуються вже за сучасними технологіями. Такі ВЕС не спричиняють негативний вплив на людей і видають лише мінімальний шум.

“Власне, так, сучасні вітряки мають певний рівень шумового забруднення. Але державними будівельними нормами це передбачено, навіть той мізерний шум, щоб його люди не чули. Жодних інших інфрачервоних, радіоактивних чи токсичних для здоров'я випромінювань вітроелектростанція не дає”, — пояснив експерт.

Водночас науковець зауважив: вітрові електростанції активно будуються в Німеччині, Бельгії, Данії, Швеції, Франції, Іспанії, Португалії, Греції, Італії, зокрема і в горах на їхніх територіях. Таким чином тезу про те, що у високогір'ї не можна будувати через шкоду довкіллю, так само заперечує досвід країн Європейського Союзу і Західної Європи.  

Василь Дяків переконаний, що попри мінімальний негативний вплив на довкілля гір при будівництві ВЕС, у майбутньому електростанції лише сприятимуть поліпшенню екологічного стану.

“Один вітряк замінює спалювання близько 3-4 тисяч тонн вугілля на рік. Тобто, щоб отримати ту енергію, треба еквівалентну кількість вугілля спалити. Вуглецевий слід від продукування вітрової електростанції в порівнянні з теплоелектростанціями — просто мізер”, — наголосив науковець.

Слід зауважити, що сьогодні внаслідок російських обстрілів в Україні зруйновано 80% теплової генерації. На думку Дяківа, знищені теплоелектростанції відновлювати абсолютно немає сенсу через ризик повторних ударів. Крім того, ворог бʼє й по гідроелектростанціях, локації яких також добре йому відомі. Так, на думку пана Василя, наша держава перебуває у вкрай скрутній ситуації, а єдиним виходом є розбудова власних вітрових і сонячних електростанцій.

“Вплив на ландшафт не можна заперечити. Він є, але це вже зовсім справа смаку, якщо ми говоримо, що не хочемо, щоб у нас була енергетична залежність від Московії. Україна зараз в безвихідній ситуації, я вважаю. То іншого варіанту, ніж будівництво вітроелектростанції, потужного проєкту в Карпатах, у нас просто немає”, — зазначив він.