У Міністерстві освіти обіцяють, що українські студенти вчитимуться, як в американських фільмах. Цього тижня президент підписав закон про індивідуальні освітні траєкторії. У ньому, зокрема, йдеться, що абітурієнт може спочатку обрати галузь. А вже потім визначатися із спеціальністю. А ще – студент має право регулювати терміни свого навчання і здобувати ступінь бакалавра швидше, або довше.

Чи зможуть розраховувати на ці новації вже цьогорічні вступники – у матеріалі кореспондентки ТСН Інни Боднар.

Вікторія – студентка другого курсу, а заразом соціальна працівниця з питань інтеграції та доступу до освіти. На робочому столі численні підручники з української і уже раритетний примірник. 

“ЗНО 2022 – це те. Що не відбулося”, – каже вона. 

Коли вона закінчувала школу, почалося широкомасштабне вторгнення. Вона була за кордоном, потім повернулася. А потім замість традиційного ЗНО, складала незрозумілий тоді нікому НМТ.

“Я склала українську на 200”, – каже вона.

Тепер вона викладає українську тим, хто шукає захисту в Україні та внутрішньо переміщеним особам. Українців, які кинулися вчити українську – серед її учнів зараз найбільше.

Свою роботу Вікторія поєднує з навчанням. Воно у неї дистанційне і, коли щось дуже важливе, то на роботі їй дозволяють усамітнитися.

Аби студенти менше пропускали заняття, бо самі б вибудовували свою навчальну програму – для цього і розробили новий закон. Він так і називається “Про індивідуальні освітні траєкторії”.

“Буде, як в американських фільмах. Один раз студент з однією групою, тому що йому цікавий цей предмет, інший предмет він буде з іншою групою. І це правильно. Ми маємо відійти від радянської спадщини, де група проходила університет, бо нам найважливіше готувати не групу, а, вибачте, фахівця і людину”, – каже заступник міністра освіти Михайло Винницький. 

Усі нововведення, пояснює заступник міністра освіти, розширюють можливості, як для вищих навчальних закладів, так і для студентів. Зокрема, вони можуть вступати не на конкретну спеціальність, а на освітню галузь. У законі це називається міждисциплінарні освітні програми. Наприклад, абітурієнт обирає соціальні науки. А потім, уже студентом, на курсі другому, визначається ким, точно стати: соціологом, психологом чи політологом.

Окрім блоку обов'язкових дисциплін, студент зможе набирати собі курси, які хоче відвідати. Приміром, можна вчитися на політолога, а піти прослухати курс із кримінального права. А ще студентам дозволено змінювати своє навантаження, а відтак і тривалість навчання. Ступінь бакалавра замість 4 років можна здобути швидше – за три роки, або довше – за 6 років.

Чи можуть цьогорічні абітурієнти розраховувати на новації? Прокоментувати це погодилися у Києво-Могилянській академії. Норми закону мають рекомендаційний характер. Тут до цих рекомендацій, кажуть, точно прислухаються. І цьогорічні абітурієнти можуть розраховувати, що матимуть право на вибіркові курси, бо це тут і так практикують.

Врегулювати слід і можливість студентів вчитися довше чи швидше. Тут треба прорахувати, як оплачувати навчання. Не за рік, а за опанований обсяг знань. Помізкувати над цим – ще є час. Підписаний закон набирає чинності через три місяці, тобто у серпні. В університеті абітурієнтам рекомендують нині максимально сконцентруватися на НМТ, що стартував цього тижня. У міністерстві ж обіцяють максимально сприяти тому, аби вищі навчальні заклади, ті що по правий берег Дніпра, максимально вивели студентів на очне навчання. 

Читайте також: 

• Національний мультипредметний тест: як його проводитимуть 2024 року і які вимоги до школярів
• Бум серед охочих навчатися за кордоном: відомий освітянин про відтік українських випускників шкіл
• “Просимо не вживати”: МОН створило “редполітику” для медіа – журналісти відреагували