Експерт пояснив, чому Україна не може пройти шлях Польщі після розвалу СРСР

Україна не може пройти той самий шлях, як пройшла Польща після Радянського Союзу, адже в неї була зовсім інша відправна точка. Попри приблизно однаковий рівень ВВП, є низка інших визначальних для швидкості руху речей.

Про це експерт з довготермінових стратегій, директор Інституту Фронтиру, член Несторівської групи, лектор УКУ Євген Глібовицький розповів у інтерв’ю LIGA.net.

Ми не починали з тої точки, в якій починала Польща чи Чехія, чи Угорщина. В Польщі ніколи не було колгоспів, однопартійної системи. В Польщі зовсім інакше і, з нашої точки зору, набагато м’якше працювала цензура. Польща весь час була інтегрована в західний світ: ви могли полетіти в Лондон, прилетіти з Лондона з валізкою забороненої літератури і завезти її в Польщу. Громадянин Польської народної республіки став Папою Римським. Тобто це зовсім інша стартова точка”, – пояснив експерт.

“І коли Лешек Бальцерович, архітектор польських реформ каже – Україна і Польща були приблизно з однаковим рівнем ВВП на душу населення, і де тепер Польща, і де Україна, то він забуває, що Польща спирається на століття досвіду власної державності“, – додав Глібовицький.

Він зазначив, що Польща спиралася на власну державність, хоч і з обмеженою незалежністю. Їй не довелося створювати інституції з нуля. Натомість Україна була змушена створювати з нуля більшість своїх інституцій.

“Культура була в зовсім іншому стані. І це показує, наскільки хибним є підхід за тільки одним показником – наприклад, ВВП на душу населення. Значення має дуже багато інших речей, які пізніше визначатимуть швидкість, з якою ми будемо рухатися”, – пояснив експерт з довготермінових стратегій.

Зауважимо, хоча Польща не належала до країн Радянського Союзу, вона була членом Варшавського договору – військово-політичного союзу восьми комуністичних держав, повністю підпорядкованих СРСР. Протокол про ліквідацію договору було підписано 1 липня 1991 року.

До слова, у Верховній Раді анонсували підвищення податків в Україні, адже до кінця року на фінансування армії потрібно додатково щонайменше 300 млрд грн.

Читайте провідні новини дня:

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *