Президент України Володимир Зеленський підписав закон про рекордне підвищення податків. Тож доведеться платити українцям вже не 1,5%, а 5% військового збору. Бізнес теж “влетить в копієчку”.
Однак, такі зміни торкнуться не всіх. Коли запрацюють нововведення, за що та скільки платитиме кожний українець та бізнес – читайте в ексклюзиві ТСН.ua.
Закон про підвищення податків
Президент України Володимир Зеленський 28 листопада підписав закон про підвищення податків. В Україні набудуть чинності нові зміни в податковому законодавстві, що передбачають підвищення податків для фізичних осіб та підприємців. Зокрема, підвищення військового збору збільшиться з півтора до п’яти відсотків.
Закон про історичне підвищення податків мав би набути чинності сьогодні 29 листопада. Текст закону навіть опублікували в онлайн-версії парламентської газети “Голос України”. Однак, потім документ був видалений. Пізніше Данило Гетманцев голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики повідомив, що закон набуде чинності від 1-го грудня.
Основні зміни:
- Ставка військового збору зросте з 1,5% до 5% для всіх доходів громадян. Це рішення є частиною зусиль уряду щодо фінансування витрат на оборону.
- Ставка податку на прибуток для банків підвищується до 50% за 2024 рік.
- Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) на спрощеній системі оподаткування вводиться військовий збір у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку III групи.
- Для I, II та IV груп ФОП — військовий збір становитиме 10% від розміру мінімальної зарплати.
Раніше, ведуча “ТСН тиждень” Алла Мазур також пояснювала, що зміниться у сплаті податків після вступу в силу законопроєкту.
Однак, в Україні є низка громадян, які звільняються від сплати військового збору. Зокрема, у липні 2022 року президент Володимир Зеленський підписав закон, згідно з яким військовослужбовці отримують звільнення від цього збору, а саме:
- Збройні сили України;
- Національна гвардія;
- Служба безпеки України.
Всі інші категорії громадян від сплати військового збору не звільнятимуться.
Що передувало підвищенню податків
Нагадаю, що на початку жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт закону про підвищення податків, яке вже назвали історичним.
Розгляд законопроєкту у другому читанні почався 9 жовтня в практично порожній залі – там було близько трьох десятків депутатів. В урядовій ложі під час розгляду проєкту нікого не було.
До законопроєкту подали понад 1300 правок. Більшість із них не були враховані. А вже 10 жовтня нардепи проголосували за законопроєкт у другому читанні. Рішення підтримали 247 парламентарів, повідомив народний депутат від фракції “Голос”, заступник голови комітету ВР з питань податкової політики Ярослав Железняк.
За його словами підняття військового збору з 1,5% до 5% досить болісно вдарить по українцях. Про це нардеп зазначав ще після голосування документа у Раді у першому читання. Тоді народного обранця дуже обурило, що сплата податків можлива “заднім” числом.
А вже після голосування законопроєкту про підвищення податків у другому читанні 10 жовтня Железняк зазначив, що фактично оподаткування доходів заднім числом не буде для більшості платників.
Своєю чергою, після підписання документа президентом, голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що військовий збір за новою ставкою має бути утриманий лише за 2 дні листопада. Щодо ФОП, то парламентарі внесли відповідну поправку, згідно з якою зобовʼязання зі сплати ВЗ за новими ставками для них будуть діяти з 1 січня 2025 року. Але якщо правка наступного тижня буде підтримана ВР.
Очікується, що підвищення податків принесе близько 8 млрд гривень у 2024 році та 141 млрд гривень у 2025 році.
Пенсійна реформа
Нещодавно міністерка соціальної політики Оксана Жолнович анонсувала пенсійну реформу, яку повинна ухвалити ВРУ. Старт пенсійної реформи може відбутися вже 2025 року.
Про це йдеться у законопроєкті “Про державний бюджет України на 2025 рік”, який уряд доопрацював та направив для другого читання у парламенті. У пункті 31 цього законопроєкту доручається Кабінету міністрів України “здійснити заходи щодо запровадження з 1 липня 2025 року пенсійної реформи”.
В уряді та парламенті давно говорять про потребу запровадження накопичувальної пенсійної системи на додаток до солідарної, яка наразі діє в Україні. Зокрема, пропонується частину єдиного соціального внеску (ЄСВ), яку сплачують роботодавці (22% від зарплати), спрямовувати на накопичувальний рахунок працівника. Та доповнювати цей рахунок добровільними внесками та внесками від держави. Проте, є й інші варіанти.
Накопичувальна пенсійна система
У Верховній Раді ще у квітні 2023 року був зареєстрований законопроєкт № 9212 “Про накопичувальне пенсійне забезпечення” від великої групи депутатів. Але через рік — у квітні 2024 року він не набрав у парламенті достатньої кількості голосів та був повернутий на доопрацювання.
Відповідно, якщо цей законопроєкт доопрацюють та повторно внесуть на розгляд парламенту, то він буде суттєво змінений. Згідно з тією редакцією, яка наразі є на сайті Верховної Ради, пропонується роботодавцям перераховувати частину коштів ЄСВ працівників, які ще не досягли віку 55 років, на їхні накопичувальні рахунки у такій пропорції:
- у 1-й рік — 1% (з 22% ЄСВ);
- у 2-й рік — 1,5%;
- у 3-й рік — 2%.
Ці гроші стають власністю особи на ім’я якої відкрито накопичувальний рахунок, а спадкоємці зможуть їх отримати, якщо людина помре завчасно. При цьому передбачається, що накопичувальні рахунки “на паритетних засадах” у перші три роки буде також поповнювати держава — до 3% від розміру середньої зарплати.
У законопроєкті також передбачено, що у перший рік існування такої системи держава витратить на це майже 31 млрд грн. Працівник також зможе докладати додаткові власні гроші на накопичувальні рахунки, щоб його майбутня пенсія була вище. А накопичені на рахунках кошти планують інвестувати, щоб вони збільшувалися, перекриваючи темпи інфляції.
Новий законопроєкт Мінсоцполітики
Крім того, Мінсоцполітики розробило свій законопроєкт, який поки що уряд не вносив на розгляд парламенту. Згідно з ним, накопичувальну пенсійну систему планується запровадити з 1-го січня 2026 року.
У цьому законопроєкті передбачені інші розмірі та джерела внесків на накопичувальні рахунки працівників:
- у 1-й рік — 1% з ЄСВ та 1% з ПДФО (податок на доходи фізичних осіб);
- у 2-й рік — 2% з ЄСВ та 2% з ПДФО;
- у 3-й рік та надалі — по 3% з ЄСВ та 3% з ПДФО.
Ці кошти мають сплачувати роботодавці за працівників до досягнення ними 55-річного віку. Щоб отримати більшу пенсію, громадяни зможуть також додатково вносити на накопичувальний рахунок власні кошти.
Протягом перших 3-х років ці накопичувальні рахунки акумулюються у державному інвестиційному фонді, а потім громадянин самостійно зможе обрати де йому їх зберігати, зокрема й у недержавному фонді. Однак, у цьому законопроєкті підтримка накопичувальних рахунків громадян співфінансуванням з боку держави не передбачена.
В результаті пенсійної реформи кожна людина в майбутньому матиме можливість отримати пенсію не нижче 60% свого заробітку, що відповідає європейському рівню, зауважила міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.
“Це рівень хороших європейських країн. Ти сплачуєш певні внески в накопичувальну систему або в солідарну, і на пенсії з цих заощаджень тобі виплачують приблизно 60% того заробітку, який ти мав впродовж життя”, – пояснила Жолнович.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ІСТОРИЧНЕ ПІДВИЩЕННЯ ПОДАТКІВ: ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПІДПИСАВ ЗАКОН! Що і коли зміниться?
Читайте також: