Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль 3 грудня оголосив про запровадження надзвичайного воєнного стану. Він звинуватив опозицію в антидержавній діяльності.
В Сеулі розпочалися сутички між громадянами та правоохоронцями. Проте напружена ситуація тривала недовго – парламент Південної Кореї проголосував за резолюцію про скасування воєнного стану.
ТСН.ua зібрав усе, що відомо про конфлікт у Південній Кореї.
Воєнний стан у Південній Кореї
Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль 3 грудня оголосив про запровадження надзвичайного воєнного стану, про це повідомило видання yna.co.kr. Глава Південної Кореї звинуватив опозицію в антидержавній діяльності.
Під час свого звернення до громадян він заявив, що “відновить вільну та демократичну країну за допомогою воєнного стану”.
“Щоб захистити ліберальну Південну Корею від погроз, що походять від комуністичних сил Північної Кореї, і ліквідувати антидержавні елементи, я оголошую надзвичайний воєнний стан”, – повідомив президент у прямому телевізійному зверненні до нації, інформує Korea Times.
За допомогою надзвичайного воєнного стану президент сподівався “викорінити такі антидержавні сили та винуватців руйнації країни, які до цього часу здійснювали злі дії”. За його словами, такий крок гарантуватиме свободу, безпеку й національну стійкість народу від дій антидержавних сил, які прагнуть повалити систему.
“Оголошення воєнного стану спричинить певні незручності для добропорядних громадян, які вірили і дотримувалися конституційних цінностей вільних людей, але ми зосередимося на мінімізації таких незручностей”, – зазначав президент.
Юн Сок Йоль розкритикував бюджетний процес, який пропонує скоротити витрати на основні функції держави, зокрема дитячу допомогу, підтримку безпеки та боротьбу з поширенням наркотиків.
За словами президента Південної Кореї, Демократична партія скоротила бюджет на 2025 рік майже на три мільярди доларів. Фінансування забрали таких напрямків: реагування на стихійні лиха, соціальна допомога, розробка газових родовищ. Зокрема, йшлося про відкладення підвищення зарплат військовим.
Під час звернення глава Південної Кореї посилався на статтю 77 конституції. Вона свідчить, що воєнний стан може бути запроваджений “для задоволення військової необхідності або підтримки громадської безпеки”.
Передумови конфлікту
Востаннє воєнний стан у Південній Кореї запроваджувався 1979 року у зв'язку з убивством президента Пак Чон Хі.
Як повідомив керівник українського Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, запровадження воєнного стану в Південній Кореї пов’язане винятково з їхніми внутрішніми політичними подіями.
Після останніх загальних виборів, на яких опозиція здобула переконливу перемогу, Юн став президентом – “кульгавою качкою” (так називають президента, який більше не може серйозно вплинути на політику країни). Політична сила Юна нині має 108 мандатів із 300 проти 170 в опозиційної Демократичної партії. Таким чином, президенту не вистачає голосів, щоб просувати свої закони, тому він накладає вето на будь-які законопроєкти, які пропонує опозиція.
Окрім того, дружину Юна звинувачують у корупції та торгівлі впливом, а прокурорів критикують за те, що вони не провели щодо неї спеціального розслідування.
Цього тижня опозиція скоротила бюджети, запропоновані урядом і правлячою партією. Вона також закликає до імпічменту членів кабінету міністрів, насамперед голови урядового аудиторського агентства.
У відповідь президент Південної Кореї звинуватив опозицію в урізанні бюджету, на основі чого запровадив воєнний стан. З цим не погодилися ані партія влади, ані опозиція.
Лі Дже Мен, лідер Демократичної партії, заявив, що воєнний стан суперечить конституції, а голова президентської партії Хан Дон Хун назвав його “неправильним” кроком і пообіцяв заблокувати, передає BBC.
Згідно з законодавством Південної Кореї, уряд має скасувати воєнний стан, якщо цього вимагає більшість Національної асамблеї. Також цей закон забороняє арештовувати депутатів.
Сутички в Сеулі
Після оголошення воєнного стану в Сеулі спалахнули сутички між військовими та протестувальниками.
Згідно з повідомленням південнокорейського інформаційного агентства Yonhap, після заяви Юна військові Південної Кореї оголосили про припинення роботи парламенту та інших політичних зібрань.
Армію Південної Кореї привели в готовність, на вулицях Сеула було помітно військову техніку, а в небі кружляли гелікоптери.
Поліцейські та військові блокували вхід до парламенту. Біля головної будівлі уряду війська встановлювали барикади, зокрема, до приміщення Національної асамблеї зайшло чимало правоохоронців.
Протестувальники на вулиці скандували “Ні воєнному стану”, “Ні – диктатурі”.
Через воєнний стан у державі ввели контроль над медіа, а лікарям-стажистам потрібно негайно повернутися до роботи протягом 48 годин. Також у країні заборонили будь-яку політичну діяльність, страйки та мітинги. Порушників правил воєнного стану могли заарештувати.
Згодом південнокорейський міністр оборони розпорядився провести зустріч командирів і закликав посилити пильність на тлі запровадження воєнного стану.
“США перебувають у контакті з урядом Республіки Корея та уважно стежить за ситуацією”, – повідомив The Guardian.
Оголошення воєнного стану – недійсне
Депутати парламенту Південної Кореї ухвалили постанову, якою вимагають скасувати воєнний стан, повідомили видання YTN та KBS News.
Через декілька годин після оголошення воєнного стану речник Національної асамблеї Ву Вон Сік скликав екстрене пленарне засідання. Парламент Південної Кореї проголосував за резолюцію про скасування воєнного стану.
“Оголошення воєнного стану тепер недійсне” – сказав спікер Ву Вон Сік.
Речник зауважив, що військові та поліція, які увійшли до приміщення Національної асамблеї, негайно покинуть Національну асамблею.
Варто зауважити, що згідно з Конституцією Південної Кореї, воєнний стан має бути скасований, коли цього вимагає парламентська більшість.
Як повідомив у коментарі Sky News експерт з далекосхідної політики та міжнародних відносин Джон Нільссон Райт, президенту Південної Кореї загрожує імпічмент.
За словами експерта, південнокорейський президент пішов на “дику авантюру”, намагаючись “вийти з політичного глухого кута”. На думку експерта, президент Юн зробив свою ситуацію “набагато, набагато складнішою, якщо не неможливою”.
“Я підозрюю, що найближчим часом будуть спроби усунути його від влади”, – зауважив Нільссон Райт.
Зокрема, Райт зазначив, що громадяни Південної Кореї були “приголомшені” новиною про оголошення воєнного стану, і дехто навіть вважав, що це “брехня”.
“На жаль, це все занадто реально, і нам доведеться подивитися, що станеться далі з погляду здатності Національних зборів вжити негайних заходів”, – сказав аналітик.
Нагадаємо, нещодавно Україна намагалася закупити озброєння в Південній Кореї, але отримала відмову.
Читайте також: