Один з головних атрибутів Святого вечора та Різдва – дідух. Це житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує добробут, гарний врожай і достаток.
Чому в домівках ставлять дідуха – читайте в матеріалі ТСН.ua.
Початок традиції
Дідух існував у традиціях українців ще в дохристиянські часи – тоді його називали “духом пращурів”. Основною функцією цього снопа було пошанування померлих пращурів і забезпечення багатого врожаю. З приходом християнства його почали ставити на покуті у Святий вечір перед початком трапези. Дідух вважають символом Ісуса Христа як “життєдайного хліба”.
Залежно від регіону, дідух ще мав назви коляда, корочун, колядник. Виготовляли його з різного збіжжя – з того, що притаманно тій чи іншій частині країни. Прикрашали сухими квітами, ягодами калини, різнобарвними стрічками.
Встановлення дідуха на Святвечір
Традиційно дідуха до хати заносив господар – батько або дід – перед Святим вечором і промовляв: “Дідух до хати, біда з хати”. Етнографи кажуть, що це чоловічий символ, символ господаря, символ захисника свого роду, багатства, добробуту, матеріальної повноти.
Ставили святковий сніп у хаті на почесному місці. Найчастіше – на покуті, біля ікон. Зазвичай зберігають його до завершення святкових днів. Після свят дідуха спалювали, щоб випустити душі покійних пращурів у небо та вберегти родину від злих сил.