Українки освоюють професії, які раніше вважалися чоловічими. Жінки перенавчаються і працюють фізично.
Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Карини Вакарєвої.
Українки розповіли, чому обрали “нетипові” професії
Віра Скобленко 30 років тому освоїла професію кранівниці. Цю спеціальність, каже жінка, обрала випадково.
“Скажем так, захотілося екстріму і висоти. Я не знала, куди я йду. Мене подружка запросила. Ми пішли разом, здали документи. Її документи забрала мама, а я все ж таки залишилася”, – каже машиністка баштового крана Віра Скобленко.
Віра зізнається – дівчат у цій сфері дійсно бракує.
“На початках звісно дивувалися. Хлопці кругом, а тут жінка. Але нічо – звикли. Вона до нас звикла. Ніяких питань нема, працюєм гарно”, – каже начальник будівельної дільниці Ігор Скиба.
Софія – операторка пожежних роботів. Цей пристрій здатен розвіяти димову завісу, евакуювати автівку чи загасити полум’я. Але головна його задача – зекономити рятівникам сили.
Утім, вражає не техніка, а фах та вік Софії. У свої 22 вона – перша в Україні операторка пожежних роботів. Про кар'єрне рішення Софія не шкодує. Каже – хлопці у підрозділі її підтримують, а інструктори хвалять.
“Звичайно важко. Але в нас доволі хороша фізична підготовка”, – каже Софія.
Євгенія Чвертко – інженерка зі зварювальних робіт. Із металом працює вже 29 років. Про свою роботу розповідає із захватом. Зізнається, часто чула, що зварювання – не дівчачих рук справа.
“В галузі зварювання відсоток жінок це 5%”, – каже Євгенія.
Раніше в Україні жінкам забороняли освоювати “чоловічі” професії
До 2017 року в Україні існував перелік професій, заборонених жінкам через важкі та шкідливі умови праці. Список, затверджений понад три десятки років тому, включав 450 робіт – серед них зварювальники, нагрівальники металу, ковалі, теслярі. У реєстрі – для жінок наклали табу навіть на професію водолаза.
Зараз же можливості працевлаштування для обох статей законодавчо не обмежені. Але відгомін минулого про професії “не для жінок” створює нові виклики. Зокрема, через мобілізацію у стереотипно чоловічих сферах фіксують – брак кадрів.
Що кажуть експерти
Тож, аби приборкати кадровий голод, роботодавці активно впроваджують курси.
“Зараз створюється багато програм перекваліфікації. І навіть згідно з результатами нашого опитування – серед респондентів 98% жінок готові брати на себе чоловічі обов’язки. Окрім курсів, роботодавці зараз значно активніше переглядають заробітні плати”, – каже маркетинг-директорка сайту з пошуку роботи Юлія Далібук.
Повномасштабна війна з Росією значно вплинула на гендерні стереотипи. В армії, де вважалося раніше – служать переважно чоловіки, зараз близько 70 тисяч жінок. Національний День захисників перейменували у День захисників і захисниць. А в серпні 2023 року у війську затвердили жіночий однострій.
“Межі стираються і з’являється право. Чи користуватися цим правом чи ні – це вибір кожної жінки окремо. Що таке жіноче “я”? Якщо ви говорите про ніжність, лагідність, підпорядкованість, то очевидно – буде впливати. Жінка ставатиме більш самостійною, відповідальною. Але життя таке. Чи стане вона від того гіршою? Для сучасного світу, думаю, це вже точно не загроза”, – каже психологиня Ірина Губеладзе.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Новини ТСН 15:00 28 жовтня. Пекло на Донеччині, заява Зеленського, НАТО про війська КНДР
Читайте також: