Російські чиновники і керівники швидко об'єдналися, щоб знайти обхідні шляхи санкціям та заборонам, які запровадили Захід та США.
Про це пише The New York Times.
Після запровадження експортних обмежень і корпоративних заборон – спочатку виникли збої у торгівлі, російські постачальники знайшли лазівки та культивували обхідні шляхи.
“Росії легко отримати майже все комерційне обладнання, зокрема телекомунікаційне, засоби спостереження, мікрочіпи для передових обчислювальних машин і систем озброєння, а також дрони”, – пише видання.
Також влада РФ і компанії об'єдналися, щоб скористатися прогалинами в глобальній реакції. Згідно з витоком електронної пошти російського уряду, торгової документації та записам розмов між російськими інженерами – вони підхоплювали мережі посередників, зокрема у Китаї, і маскували свою діяльність через підставні компанії.
The New York Times пише, що Москва звернулися до країн, які зайняли нейтральну позицію у війні проти України, таких як Марокко та Туреччина, і використовує їхні порти, щоб отримувати необхідні товари, які потім перевантажують на інші кораблі, що прямують до РФ. Потім заборонені технічні продукти стали доступними для покупки у відомих постачальників і на простих у використанні сайтах електронної комерції.
“Гнучкість була найважливішою. У щотижневих електронних листах російські торгові чиновники ділилися порадами про те, які порти перевозитимуть товари, хто торгуватиме в рублях і де можна ремонтувати кораблі під російським прапором, свідчать документи”, – йдеться в статті.
Видання з посиланням на економістку Еліну Рібакову вказує, що недостатні державні слідчі в США і Європі не можуть встигати за часто тіньовим потоком товарів. За її словами, великі технологічні компанії повинні зробити більше.
Після оголошення санкцій російські постачальники зіткнулися з труднощами в забезпечені товарами, але російські чиновники та керівники швидко обєдналися, щоб знайти обхідні шляхи. Політичні прихильники отримали прибуток від втечі західних компаній, вважають журналісти.
Інформація видання свідчить, що торговий офіс РФ у Марокко також допоміг російським компаніям відновити свої позиції, зокрема московському постачальнику обладнання для біометричного спостереження ProSoft.
В газеті посилаються на заяву представників марокканського державного порту Tanger Med. Там зазначили, що орендували простір судноплавним компаніям і “не володіють інформацією та не несуть відповідальність за судна, які рухаються через комплекс”. Порт “не знав” про те, що відвантажені товари заходили до російських портів до або після того.
“ProSoft також підтримував постачання західних технологій, зокрема мікрочіпи від Texas Instruments, Intel і NXP, за допомогою маловідомої компанії з металобрухту, зареєстрованої в Касабланці, Марокко… Аналіз пропозицій ProSoft виявив майже 300 продуктів для продажу, які містять чіпи Intel, а також компоненти, виготовлені Nvidia та штучним інтелектом”, – йдеться в матеріалі.
Також на маловідомих російських сайтах електронної комерції, таких як Nag, OCS Distribution, 3Logic Distribution і 4Telecom, виставлені на продаж складні технології від великих американських і європейських виробників телекомунікацій, таких як Cisco, HP, Juniper, Ericsson і Nokia.
За даними некомерційної організації Silverado Policy Accelerator, яка вивчає російські торговельні шляхи, Китай і Гонконг постачали 85% напівпровідників, імпортованих до Росії від березня 2022 року до вересня 2023 року, порівняно з 27% до війни.
Нагадаємо:
Верховна Рада України (ВРУ) 22 листопада затвердила рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) запровадити секторальні економічні та інші санкції проти Росії та Білорусі.
Як повідомив у своєму Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк, згідно із законодавчою ініціативою №10271, обмеження діятимуть наступні 50 років.
Він зазначив, що нові обмеження торкнуться оборонно-промислового комплексу (ОПК) РФ і Білорусі.
“Зазначеним рішенням РНБО підтримала внесені Кабміном пропозиції щодо застосування певних секторальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) в оборонно-промисловій сфері строком на 50 років”, — йдеться в повідомленні.
Читайте також: