Мільйон снарядів для України: чи виконає Європа свою обіцянку та яка реальна ситуація з боєприпасами у РФ

Європа має труднощі з постачанням Україні обіцяного мільйона артилерійських снарядів, оскільки країни НАТО не були готові до такого формату війни. І наразі незрозуміло, чи буде ця обіцянка зрештою виконана.

Про це в коментарі РБК-Україна сказав військовий експерт порталу Defence Express Іван Киричевський.

Зараз світ влетів у таку кризу, коли відчувається, що для оборонного виробництва не вистачає всього. Ми з вами опинилися у світі, де Ізраїль був змушений визнати, що він занадто багато електроніки імпортував з Китаю. А тепер через якісь негласні санкції електроніка затримується на кілька тижнів, і їхнє високотехнологічне виробництво буквально здувається на очах.

Навіть Ізраїлю зараз треба терміново розгортати довгострокове виробництво звичайних снарядів і бомб. Попереду нас очікують десятки, а то й пів сотні років, коли жодне оборонне виробництво не буде збитковим.

Чи здатна Європа поставити Україні обіцяний мільйон снарядів

Труднощі Європи з постачанням Україні мільйона снарядів мають обʼєктивний характер. Країни НАТО до такого формату протистояння з інтенсивною артилерійською війною не готувалися. Вони робили акцент на бомби та авіаційні засоби ураження. НАТО передбачало, що ударна авіація для них буде замінником артилерії в разі воєнного конфлікту. Можуть бути й інші фактори, на кшталт нестачі загартованої сталі, пороху.

На це наклалися незрозумілі політичні протиріччя серед країн Європи. Це дивна історія, коли чи не кожна з країн Заходу постачає снаряди окремо, але скинутися “у складчину” в рамках єдиної програми — мільйон снарядів від ЄС — вони не можуть. Хоча керівництво Євросоюзу придумало цей проєкт саме задля обʼєднання зусиль, а не їх розпорошування.

Для Європи був варіант докупити ці снаряди у Туреччини — це великий виробник снарядів 155 мм. Але Франція і Греція виступили проти, мовляв, не можна долучати до цього проєкту країни поза межами ЄС. Промисловий протекціонізм у дії, але боєприпасів немає.

Читайте провідні новини дня:

Що у Росії з виробництвом снарядів

Головне управління розвідки заявляло про спроможність Росії виробляти близько 2 мільйонів снарядів на рік. Формально росіяни переважають ЄС більше ніж удвічі, тому що Євросоюз здатен поставити мільйон снарядів, тоді як Росія виготовляє 2 мільйони і ще близько 500 тисяч вона отримує за рахунок зовнішніх постачань.

Але тут є перший невідомий складник — скільки в цих 2 мільйонах частки відремонтованих снарядів: коли десь на складах лежала стара, непридатна “болванка” і її відправили на відновлення. Другий момент — виробництва вибухівки й міндобрив дещо пов’язані, тому що схожа технологічна база. Для будь-якої хімічної промисловості потрібен газ. Можна сказати, що Європейський Союз виготовляє снаряди краще за меншої ресурсної бази, ніж є у росіян.

Складно оцінити, чи встигне Європа надати нам мільйон снарядів до весни

Чому наші болгарські партнери у три зміни роблять радянські снаряди? Вочевидь, тому що є сумніви в тому, що обіцяний обсяг “натовських” боєприпасів з Європи надійде. По-друге, артилерія “натовського” калібру в Сил оборони може становити 2/4 чи 1/3. З цього випливає не лише те, яка у нас велика потреба в снарядах. А й те, що загалом нестачу артилерійських боєприпасів можна вирішувати за рахунок інших джерел постачань — наприклад, Східної Європи, яка робить снаряди радянського калібру, хоча і це не найкращий вихід для нас.

Про снаряди з КНДР

Те, що росіяни могли отримати мільйон снарядів 122 мм і 152 мм від КНДР, підтверджується з різних відкритих джерел. Варто зауважити, що з фото, які демонстрували самі ж росіяни, можна зробити висновок, що ці північнокорейські снаряди не нові — вони зі ржавчиною. І вони або просто погано зберігалися, або лежали на складах занадто давно.

До того ж у Північної Кореї з ресурсами теж погано. Їхня ситуація для виробництва снарядів навряд чи є сприятливішою, ніж у нас. Їм потрібні енергоносії від північного сусіда, щоб ці снаряди клепати. Тому я можу припустити, що росіяни просто надають КНДР необхідну сировину для виробництва боєприпасів на своїх потужностях — такий собі терористичний аутсорсинг.

США

Щодо США, то вони мають проблему з тим, що у них вертикаль виробництва боєприпасів розосереджена по різних заводах. Тому виробничий цикл снарядів може тривати кілька тижнів винятково через логістичні фактори. Ймовірно, вони розуміють, що у них немає часу перебудовувати роботу своїх підприємств так, щоб усе робилося на базі одного комплексу з повним циклом виробництва. І тому вони можуть іти лише шляхом нарощення продуктивності на окремих ланках. І це їм, вочевидь, вдається ефективно.

Іван Киричевський

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *