Високопосадовці Сполучених Штатів і ЄС таємно зустрічалися зі своїми російськими колегами для екстрених переговорів у Туреччині, спрямованих на вирішення протистояння щодо Карабаху, всього за кілька днів до того, як Азербайджан розпочав військовий наступ.
Про це повідомляє Politico.
Видання пише, що зустріч поза розкладом знаменує собою рідкісний — хоча зрештою й невдалий — контакт між Москвою та Заходом щодо серйозних проблем безпеки після того, як вторгнення президента Росії Володимира Путіна в Україну в лютому 2022 року підірвало регулярну дипломатію.
Високопоставлений дипломат, який був обізнаний з дискусіями, розповів, що зустріч відбулася 17 вересня в Стамбулі в рамках спроб чинити тиск на Азербайджан, щоб він припинив дев’ятимісячну блокаду анклаву та дозволив конвої гуманітарної допомоги з Вірменії. За словами дипломата, зустріч була зосереджена на тому, “як змусити криваві вантажівки рухатися” та забезпечити поставки продовольства та палива приблизно для 100 тис. жителів.
США нібито представляв Луїс Боно, старший радник Вашингтона з переговорів на Кавказі, а ЄС відправив Тойво Клаара, свого представника в регіоні. Тим часом Росія направила Ігоря Ховаєва, який є спецпредставником Путіна у відносинах між Вірменією та Азербайджаном.
Така дипломатична взаємодія на високому рівні – рідкість, пише Politico. Водночас анонімний співрозмовник видання стверджує, що “важливо підтримувати канали зв’язку з відповідними співрозмовниками, щоб уникнути непорозумінь”. У Держдепі США відмовились коментувати зустріч, зазначивши лише, що вони “не коментують приватні дипломатичні дискусії”.
Ще один анонімний американський чиновник, знайомий із цією справою, пояснив, що дискусії виникли через розуміння того, що Кремль все ще панує в регіоні.
“Ми повинні мати можливість працювати з росіянами над цим, тому що вони мають вплив на сторони, особливо тому, що зараз ми перебуваємо в нестабільній ситуації”, – сказав американський чиновник.
Чергове загострення у Карабасі 2023
19 вересня Азербайджан розпочав черговий наступ на Карабах, направивши в регіон танки та війська під прикриттям важкої артилерії. Лідери карабаських вірмен були змушені здатися після 24 годин запеклих боїв, у яких загинули сотні з обох сторін. Відтоді, за словами уряду Вірменії, більше 100 000 людей покинули свої домівки та перетнули кордон, побоюючись за своє життя.
Азербайджан наполягає на тому, що має право вживати заходів проти “незаконних збройних формувань” на своїй міжнародно визнаній території, і зобов’язався “реінтегрувати” тих, хто залишився. Президент Європейської ради Шарль Мішель назвав військову операцію “руйнівною”, а Блінкен приєднався до закликів до Азербайджану “утриматися від подальших військових дій у Карабасі та забезпечити безперешкодний гуманітарний доступ”.
Читайте також: