Україна вимагає від 10 країн-членів ЄС дозволити екстрадицію до країни злочинців, зокрема підозрюваних у причетності до ПВК “Вагнер” та обвинувачених у масштабній корупції.
Андрій Костін, генеральний прокурор України, повідомить міністрам юстиції ЄС, які зібралися у вівторок у Брюсселі, що країна вирішила питання безпеки та умов утримання ув'язнених, які перебувають під вартою в очікуванні суду під час війни.
Про це пише The Guardian.
Про що проситиме Костін
Він відмовився назвати країни-члени ЄС, які мають занепокоєння, але відомо, що кілька країн, включаючи Францію, Австрію та Фінляндію, нещодавно відмовилися відправити підозрюваних назад до України, щоб вони постали перед судом.
За його словами, від початку війни українські суди видали близько 700 ордерів на екстрадицію. Серед запитів — вимога про видачу засновника неонацистської організації, пов'язаної з ПВК “Вагнер”, звинуваченого у причетності до тероризму, який, як з'ясувалося, в'їхав до Фінляндії під вигаданим ім'ям.
Ян Петровський перебуває під вартою у Фінляндії, але в грудні Верховний суд постановив, що він не може бути екстрадований, посилаючись на нелюдські умови утримання у в'язниці, згідно з тодішнім повідомленням Reuters.
Австрія і Франція також нещодавно відхилили запит України на екстрадицію колишнього керівника банку, а також колишнього народного депутата і бізнесмена, яких звинувачують у розкраданні коштів.
“Звичайно, ми всі розуміємо, що рішення про екстрадицію ухвалюють суди. Але ми бачимо, що деякі країни… чинять опір через своє розуміння умов утримання під вартою, які ми покращуємо. І я буду говорити про це [з міністрами юстиції]”, — сказав Костін.
За його словами, країни будуть запевнені, що екстрадовані затримані будуть утримуватися в центрах на заході України, далеко від лінії фронту, і що “умови [утримання] будуть відповідати правилам і стандартам Європейського Союзу і, особливо, Європейській конвенції з прав людини”.
“Україна запросить ті держави, які вагаються щодо екстрадиції, відвідати країну і на власні очі побачити умови, в яких буде утримуватися підозрюваний”, — додав він.
Масштаби судового завдання на найближчі роки
В інтерв'ю The Guardian Костін також розкрив масштаби судового завдання на найближчі роки: 123 000 випадків воєнних злочинів вже виявлено, а до суду поки що передано лише 237.
Злочини включають зґвалтування, знищення майна, мародерство і незаконне викрадення дітей, водночас було виявлено 531 підозрюваного у скоєнні воєнних злочинів. Серед найбільш жорстоких злочинів — зґвалтування як жінок, так і чоловіків, які, за його словами, відбувалися майже в кожному місці, захопленому Росією.
“Зґвалтування були скрізь — і в Херсонській області, і в Харківській області, скрізь, де кожна територія, яка опинилася під окупацією, стикалася не лише з випадками зґвалтувань та іншого сексуального насильства, але й з масовим застосуванням тортур. І в багатьох випадках катування поєднувалися з сексуальним насильством”, — сказав Костін.
Розслідування злочинів
Для розслідування цих злочинів були створені спеціальні підрозділи, які надають медичну та психологічну допомогу, а в деяких випадках — переселення.
За дорученням уряду за допомогою міжнародних партнерів було створено систему підготовки понад 100 посадовців, які мають стати “мостами” між жертвами сексуального насильства та правоохоронцями.
Сер Говард Моррісон, колишній суддя Міжнародного кримінального суду, також консультує з питань підготовки 100 суддів із питань воєнних злочинів, а адвокати також проходять підготовку, щоб забезпечити росіянам справедливий судовий розгляд відповідно до міжнародного права.
За словами Моррісона, підготовка до правосуддя і навіть до заочного розгляду справ важлива не лише для жертв, але й для верховенства міжнародного права.
Для воєнних злочинів не існує терміну давності
Росіяни, які скоїли воєнні злочини, повинні знати, що для злочинів геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів не існує терміну давності.
“Експерти, які допомагають нам зараз, міжнародні експерти, які починали зовсім молодими юристами в колишніх трибуналах на початку 90-х років, всі вони сказали мені, що ніколи не уявляли, що побачать таких людей, як [Слободан] Мілошевич та інші, за ґратами”, — зазначив Моррісон.
“Але вони робили свою роботу. Потім час змінився. І за 10 з гаком років ця довга рука правосуддя дійшла до цих людей. І це дуже важливо. Ми не ставимо собі за мету спекулювати на тому, коли ми візьмемо цих людей. Наше завдання — будувати і готувати справи, документувати, збирати докази, мати готові справи”, — додав він.
У той же час, Україна продовжує переслідувати злочини агресії, і наразі тривають переговори між близько 40 країнами та Міжнародним кримінальним судом у Гаазі, щоб остаточно визначити правову основу Центру з переслідування злочинів агресії в Гаазі.
Тим часом прокурори з України, Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Румунії та спеціальний прокурор зі США готують справи до слухань.
“Вони вже готують стратегію, збирають докази, готують карти. Таким чином, вони готують справи для майбутнього трибуналу, — сказав Моррісон. — Наші прокурори вже готують справи, тому ми не втрачаємо часу”.
Читайте провідні новини дня: