Від початку 2024 року українські далекобійні дрони завдали серії успішних ударів по нафтопереробних заводах на території Російської Федерації. Мета таких атак, які застосовують українські спецслужби, зрозуміла — викликати дефіцит пального у державі-агресорці та зменшити потенціал Росії вести бойові дії у загарбницькій війні проти України. Однак, за повідомленням британського видання Financial Times, удари по нафтовій інфраструктурі РФ начебто викликали занепокоєння у Вашингтоні.
ТСН.ua спробував з’ясувати, чи існують підстави для хвилювання у США через послаблення саме нафтопереробної галузі Росії після атак українських дронів.
Які об’єкти атакує Україна
18 березня видання The Insider повідомило, що від початку 2024 року безпілотниками було уражено вже 13 російських НПЗ.
За підрахунками The Insider, загальна встановлена потужність атакованих заводів – 178 млн тонн на рік, але значних пошкоджень зазнали лише вісім НПЗ сукупною встановленою потужністю 83 млн тонн на рік.
“Якщо ж враховувати лише достовірно пошкоджені установки первинної переробки нафти, то кампанія повітряних ударів торкнулася поки що лише 46 млн тонн на рік потужностей переробки, що відповідає 14% від усієї потужності НПЗ та 17% від переробленої у 2023 році нафти”, – повідомило видання.
Видання “ЕнергоБізнес” опублікувало мапу уражених НПЗ на території Росії.
Яка мета ударів
Дві третини російських нафтопереробних заводів (НПЗ) розташовані в європейській частині РФ, тобто в межах досяжності БпЛА українських спецслужб. Успішні атаки дронів можуть уже через кілька місяців викликати дефіцит пального та його здорожчання в державі-агресорці.
Таку думку висловив керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Експерт відзначив, що уже тепер у Росії фіксують певне здорожчання пального на ринку і його дефіцит, але справжня криза ще попереду. За умови збереження такої інтенсивності ударів, нафтопереробній галузі РФ через кілька місяців буде завдано серйозних збитків.
За його словами, в умовах виведення з ладу російських НПЗ ціни на пальне зростатимуть, експорт буде призупинений, тож доходи з найприбутковішої російської галузі почнуть падати.
“Відповідно надходження до російського бюджету, які використовують на війну, значно зменшаться. Але для цього потрібен час”, – наголосив Мусієнко.
Що відомо про “вимоги” США
22 березня британське видання Financial Times повідомило, що влада США нібито закликала Україну припинити атаки на російські нафтопереробні заводи через побоювання значного зростання світових цін на нафту.
У Вашингтоні буцімто стурбовані тим, що напади на російські енергетичні об’єкти вплинуть на нафтовидобувні потужності Кремля та підвищать світові ціни — напередодні президентських виборів, коли ціни на бензин неминуче стануть спірною темою.
Джерела видання також заявили, що у Вашингтоні побоюються, що неодноразові удари спровокують Росію на дії у відповідь і держава-агресорка націлить свої удари на енергетичну інфраструктуру, на яку покладається Захід, включаючи нафтопроводи.
Чи є підстави для хвилювання американців — експерт
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман а коментарі obozrevatel заявив, що удари дронів по російських нафтопереробних заводах призвели до певної втрати потужностей в нафтовому секторі РФ, але ніяк впливають на виробництво нафти.
“Виробництво і постачання Росією на світові ринки безпосередньо нафти за останній місяць не скорочувались. Скорочення відбулося раніше, через дію міжнародних санкції. Потім ринок збалансувався”, – наголосив він.
За його словами, здорожчання пального в США під час президентських виборів спричинене аж ніяк не ударами українських дронів по паливній промисловості Росії, а зупинкою на планові ремонти власне американських НПЗ. Оскільки власники цих заводів у переважній більшості є прихильниками республіканців, вони можуть навмисно розхитувати ситуацію перед виборами.
Олег Гетьман наголосив, що у Росії скоротилися можливості переробки нафтопродуктів і відповідно постачання палива як в середині Росії, так і на світовий ринок. Саме тому від 1 березня влада РФ заборонила експорт бензину, обмеження діятимуть півроку. Але це не має впливу на американський ринок нафти і пального.
Що кажуть про “вимоги” Вашингтона в Офісі президента
Інформацію про те, що Вашингтон начебто вимагає від України припинити атаки по нафтовій інфраструктурі Росії, радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк назвав “фіктивною”.
“Ніхто після двох років повномасштабної війни не диктуватиме Україні умови ведення цієї війни”, – сказав він.
Подоляк наголосив, що Україна знищує на території РФ “інфраструктуру війни”.
“У рамках міжнародного права Україна може “знежирювати” російські інструменти ведення війни. Паливо є основним інструментом ведення війни. Україна руйнуватиме паливну інфраструктуру”, – пояснив радник голови Офісу президента.
Нагадаємо, росіяни планують захищати свої нафтогазові об'єкти від атак дронів, а саме для “прикриття” об'єктів там мають встановити системи ППО типу “Панцир”.
Читайте також: