Для цього Москва готує від 100 до 300 тис. солдатів. Хоч українські військові експерти й сумніваються в здатності Росії швидко набрати й підготувати таку кількість людей, їхні західні колеги нагадують, що лише за останній рік Кремль збільшив можливості рекрутингу на війну проти України від 15 тис. до близько 30 тис. людей на місяць.

За даними британської розвідки, в планах Росії на 2024 рік набрати на контракт до 400 тис. військових. Разом із тим у НАТО впевнені, що оголошення “другої” великої хвилі мобілізації, як це було у вересні 2022 року, Путін всіляко відтягуватиме. Проте в Альянсі не виключають, що на війну можуть кинути й якусь частину строковиків – цієї весни Росія планує призвати 150 тис. військових віком від 18 до 30 років, які проходитимуть річну службу у всіх родах російських військ. За даними британської розвідки, зі строковиками проводиться робота й чиниться тиск, щоб вони йшли на війну проти України.

Де Росія може піти в наступ? Які тільки напрямки нового можливого нападу протягом кількох останніх місяців не називалися, включно з Києвом, Харковом та Одесою. Проте українські та західні військові аналітики сумніваються, що Росія розгорне стратегічну наступальну операцію. Швидше за все ворог зосередиться на просуванні на Донеччині в бік Покровська, Слов’янська та Краматорська. До того ж, як бачимо, від кінця березня Росія відновила ще один свій “наступ” – удари по українській енергетичній інфраструктурі – щоб створити гуманітарну катастрофу й перетворити Україну на руїну, непридатну для життя цивільного населення. Тобто те, що вони вже частково зробили з Харковом, де знищена майже вся енергетична інфраструктура.

Про те, як наші союзники та партнери оцінюють силу та напрямки літнього наступу росіян, здатність Києва його відбити з огляду на відсутність західної військової допомоги, та прогнози, коли ж Сили оборони України зможуть знову розгорнути свій контрнаступ, ТСН.ua дізнавався.

Втримати фронт без зброї: як Захід дає Росії виграти війну

Вже понад півроку республіканці й особисто Дональд Трамп блокують схвалення Конгресом США військової допомоги Україні на $60 млрд. Зброя з ЄС також затримується: 500 млн євро з Європейського фонду миру ще від кінця минулого року заблоковані Угорщиною (розблокування залежить від рішення Києва щодо остаточного закриття реєстру “міжнародних спонсорів війни”, з якого минулого року вже виключили угорський OTP Bank, який не пішов із Росії, проте Будапешт це не влаштувало – ред.); а створення нового фонду військової підтримки України на 5 млрд євро у 2024 році країни-члени досі не погодили, бо ніяк не можуть дійти згоди, у чиї саме підприємства ОПК інвестувати ці мільярди.

Президент Зеленський вже попередив, що без західної військової допомоги Україні доведеться відступати на фронті. Наразі нам найбільше не вистачає артилерійських снарядів і систем ППО. Чехія взяла на себе ініціативу із закупівлі боєприпасів за межами ЄС – це 1,5 млн снарядів до кінця 2024 року. Перші 300 тис. Україна вже отримала. На додачу до цього, за словами міністра оборони Естонії Ханно Певкура, його країна знайшла можливість придбати й передати Києву снарядів і ракет ще на 2-3 млрд євро. За оцінками західних ЗМІ, тут може йтися про снаряди і ракети саме до РЗСВ “Град”.

Але й цього теж вкрай мало з огляду на заблоковані поставки зі США, нездатності ОПК європейських країн швидко наростити виробництво й спроможності Росії, на додачу до поставок з Ірану та Північної Кореї, самотужки виробити цього року до 3 млн артилерійських снарядів. За даними естонської розвідки, цього року російські ЗС матимуть близько 4,5 млн боєприпасів, яких вистачить на рік війни низької інтенсивності. Саме тому експерти не прогнозують, що Росія розгорне стратегічну наступальну операцію, а зосередиться на якомусь одному напрямку.

Наразі Росія вистрілює у 5-6 разів більше артилерійських снарядів, ніж Україна. Проте, вже за кілька тижнів, за словами командувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, американського генерала Крістофера Каволі, ця диспропорція на користь Росії може збільшитися до “10 до 1”.

“Сторона, яка не може стріляти у відповідь, програє. Тому ставки дуже високі. Цього року вони (Україна – ред.) дуже залежать від нас. Без нашої підтримки вони не зможуть перемогти. Без подальшої американської підтримки в Україні досить швидко закінчаться артилерійські снаряди і перехоплювачі до ППО (якщо Росія продовжить удари по українській критичній інфраструктурі – ред.)”, – зазначив Крістофер Каволі.

А зупинятися Москва точно не збирається. У четвер зранку, 11 квітня, тривога по всій країні тривала близько 5 годин. Сили ППО знищили 57 ворожих цілей із 82. У “Центренерго” заявили, що на Київщині повністю знищена Трипільська ТЕС – одна з найбільших в Україні – втрачено 100% генерації. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба дописав у соцмережі Х, що наразі немає іншого місця для систем Patriot, які найкраще збивають балістику, ніж в Україні. З шести “Кинжалів”, як пише CNN, 11 квітня ми не збили жодного. Ще раніше міністр Кулеба заявляв, що його команда знайшла понад 100 “вільних” батарей Patriot у світі. Про таку ж кількість говорив і очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель, у той час як Україна просить лише сім (хоча, вже в четвер ввечері, 11 квітня, речник Повітряних сил ЗСУ Ілля Євлаш повідомив, що Україні потрібні 25 “Патріотів”). Проте поки що жодна країна не виявила бажання передати чи навіть дати нам в оренду Patriot.

Прогноз на 2024 рік: задача максимум – втримати фронт

Колишній міністр оборони США за часів президентства Трампа Марк Еспер вважає, що без американської допомоги час не на боці України. Але, направду кажучи, час ніколи не був на боці України. Без суттєвої технологічної і збройної переваги на полі бою, виграти цю війну буде вкрай важко, бо Росія має в рази більший мобілізаційний ресурс і “друзів” у вигляді Китаю, Ірану, Північної Кореї, а також багатьох інших (наприклад Індія та Туреччина), які допомагають Москві обходити санкції.

“Без американської артилерії, а також протитанкових, зенітних снарядів і ракет Україна не зможе втримати армію, яка має набагато більший запас людей і боєприпасів”, – пише The New York Times у своїй редакційній колонці.

Останнім часом у західних медіа поширена думка, що Україна змушена воювати з однією зав’язаною за спиною рукою через небажання союзників надати необхідну зброю.

По-перше, можливо на Заході сподіваються, що в якийсь момент Росія припуститься помилки, як це було під час українського контрнаступу восени 2022 року. Але сидіти й чекати – це не стратегія. Ворог вчиться на своїх помилках. “Лінія Суровікіна” минулого року вже завадила українському контрнаступу. Росія масово застосувує плануючі бомби – КАБ і ФАБ – від яких, поки ми не отримаємо винищувачі F-16, немає захисту. На додачу, Росія планує оснащувати крилаті ракети Х-32 касетними боєприпасами для подальших обстрілів цивільної інфраструктури України.

По-друге, цілком вірогідно, що Захід, передовсім США, не надаючи Україні зброю, хоче створити умови, за яких Київ таки погодиться на переговори з Росією. Проте на російських пропагандистських каналах прямим текстом кажуть, що їх вже не влаштовує навіть повернення до “лінії” 24 лютого 2022 року, наполягаючи на розміщенні своїх військ в Одесі, Харкові та інших українських містах. 

Проте у Вашингтоні роблять вигляд, що не бачать цього. На засіданні комітету Сенату США з питань ЗС очільник Пентагону Ллойд Остін заявив, що нещодавні удари України по російським НПЗ можуть вплинути на світові енергетичні ринки. Ця заява вкотре підтвердила той факт, що в Адміністрації Байдена намагаються не допустити зростання цін на пальне в рік президентських виборів у США. Те саме після виступу Остіна сказав і сенатор-республіканець Том Коттон. Профільні експерти вже кілька разів спростували чергові побоювання Білого дому, що українські удари по російським нафтовим потужностям начебто можуть спровокувати зростання цін на нафту в світі. Та й генсек НАТО Єнс Столтенберг каже, що Київ має право завдавати ударів по легітимних військових цілях за межами України, щоб захистити себе.

В американському Інституті вивчення війни (ISW) кажуть, що поки Росія намагається знайти слабкі місця в українській обороні напередодні свого можливого літнього наступу, українське командування сподівається, що ворог продовжить робити помилки. Як приклад західні оглядачі наводять спробу штурму росіянами наших позицій наприкінці березня біля Тоненького в районі Авдіївки, коли ворог втратив 12 танків і 8 БМП (всього тоді вони задіяли 36 танків і 12 БМП).

В ефірі CNN генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян, який нещодавно в Україні, говорить, що Київ сподівається стримати цей літній наступ, але росіяни наразі мають суттєву перевагу на полі бою, враховуючи мобілізаційні ресурси: за даними британської розвідки, Москва здатна набирати по 30 тис. людей на місяць, на додачу до другої можливої великої хвилі мобілізації біля 300 тис., яку Путін все ж може оголосити, хоч поки це й непопулярне рішення.

За словами багатьох західних генералів у відставці та військових аналітиків, задача максимум для України у 2024 році – спробувати втримати сьогоднішню лінію фронту, провести мобілізацію, підготувати нових солдатів, накопичити західну військову допомогу (все ж на Заході сподіваються, що Конгрес США розблокує й ухвалить пакет збройної допомоги на $60 млрд) та піти в контрнаступ у 2025 році.