26 квітня 1986 року о 1-й годині 23 хвилині мирний атом на Чорнобильській атомній електростанції вийшов з-під контролю людини. В той страшний для всього світу рік Михайлові Святненку виповнилося 29 років. Чоловік працював старшим інженером управління пожежної охорони у відділі державного пожежного нагляду УМВС Київської області у званні капітана внутрішньої служби.
Саме він став першим автором знімків зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС та склав від руки першу карту рівнів радіації для служби пожежної охорони одразу після вибуху реактора.
В ексклюзивному інтерв’ю для TSN.UA Михайло Святненко розповів про страшну ніч проти 26 квітня та як саме відбувалася ліквідація пожежі на станції.
Страшна ніч проти 26 квітня
Михайло Святенко пригадує, що 25 квітня 1986 року року повернувся зі службового відрядження. Того дня він готував для заступника начальника управління полковника Рубцова виступ в інформаційній програмі з приводу настання весняно-літнього пожежонебезпечного періоду. З передачі він повернувся додому, коли було вже за північ.
“Я прибув додому і буквально години через півтори на мій домашній телефон надійшов дзвінок, що всьому начальницькому складу необхідно прибути до управління по тривозі. В управлінні пожежної охорони, яке розташовувалося на вулиці Межигірській, 8, нас сповістили, що на Чорнобильській атомній електростанції сталася пожежа”, – розповів Михайло Святненко.
Коли ліквідатори готувалися до відбуття на станцію, чоловіка розподілили до групи дозиметричного контролю.
“Необхідно було забезпечити дозиметричний контроль нашого особового складу, який був задіяний як для гасіння пожежі, яка тривала ще, так і для виконання тих завдань з ліквідації наслідків аварії. ЧАЕС – це був об'єкт №1 в області, він належав до групи об'єктів з підвищеною небезпекою”, – каже Михайло Святненко.
За його словами, найстрашніше те, що атом неможливо побачити та відчути.
“Ми звикли на собі щось відчувати. Біль, на пожежі ти відчуваєш вогонь, наприклад. Атом не відчувається. Це вже потім ми почали такий присмак у роті металічний відчувати, нудота була, головокружіння – у всіх по-різному. Найстрашніше, це те, що саме випромінювання, ти ж його не відчуваєш на смак і ти його не побачиш… Ти не розумієш, що з тобою. Ми приїхали і знаємо, що це небезпека. І водночас а як воно далі буде, як далі жити з цим?” – розповів ліквідатор.
Як відбувалася ліквідація пожежі на ЧАЕС
Після прибуття по тривозі до управління пожежної охорони групі офіцерів поставили завдання, згадує Михайло Святненко. Вони мали в найкоротший термін виїхати на станцію та забезпечити проведення дозиметричного контролю як території міста, так і об'єктів станції.
“Там перебувала значна кількість нашого особового складу, яка виконувала спеціальні завдання з гасіння пожежі, патрулювання та ліквідації наслідків цієї аварії. До місця виїхав черговий караул лейтенанта Володимира Правика, який став до гасіння пожежі на даху машинного залу між четвертим і третім енергоблоком”, – розповів ліквідатор.
На допомогу виїхав черговий караул на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. За словами Михайла Святненка, він отримав завдання локалізувати пожежу на даху машинного залу.
“Потім був піднятий по тривозі начальник частини, майор Телятников, який, до речі, в цей час перебував у черговій відпустці. За обов'язком служби він прибув очолити подальше гасіння пожежі на даху машинного залу”, – пригадав Михайло Святненко.
В багатьох інших приміщеннях четвертого енергоблоку також було багато загорянь на великих площах. Пожежу гасили в умовах потужного іонізувального опромінення.
“Коли ми вже прямували до місця аварії, вже знали, що були два вибухи, які спричинили викид розплавленого графіту на дах машинного залу. І як результат, зайнялася пожежа на даху машинного залу. Горів бітум, утеплювач, що й сприяло подальшому великому поширенню вогню. Так, ми розуміли, що наслідки у зв'язку з такою серйозною аварією становлять загрозу, передусім для особового складу та працівників атомної станції, які перебували в цей час на зміні… Коли ми під'їжджали до міста Прип'ять, стрілка дозиметра різко пішла праворуч. Подальше увімкнення приладу показувало, що шкала не справляється з рентген-навантаженням”, – розповів ліквідатор.
На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео МОТОРОШНА ІСТОРІЯ ЛІКВІДАТОРА про Чорнобильську катастрофу! Ексклюзив TSN.UA!
Читайте також: