Напередодні 6 червня – дати, коли в Україні відзначають День журналіста, ТСН.ua зібрав найцікавіше з дискусій на Всесвітньому конгресі IPI (Міжнародного інституту преси) та Фестивалю медіа-інновацій, щоб подивитися на можливі рішення. Підтримані спонсорством Європейським Союзом, дискусії були зосереджені на взаємопов’язаних кризах, що спричиняють економічну нерівність на тлі війни та геополітичних конфліктів, гуманітарні виклики, поширення дезінформації та інтенсивну поляризацію, яка вплинула на роль незалежних ЗМІ.
Тенденції, які формуватимуть майбутнє медіаіндустрії
Зараз галузь переживає “ідеальний шторм”. Штучний інтелект (ШІ) створює проблеми, але також має значні перспективи. У той же час Google і Meta зараз отримують приблизно половину всіх світових надходжень за цифрову рекламу.
“Новинні пустелі” продовжують зростати, а місцеві ЗМІ – найпомітніше постраждали. Економічні наслідки пандемії COVID-19 посилили неспроможність традиційних бізнес-моделей, тоді як війна в центрі Європи створила нові виклики. Заходи безпеки та свобода слова залишаються гарячими темами, наголошуючи на необхідності трьох ключових елементів для захисту прав і життя журналістів – запобігання порушенню прав журналістів, захист, притягнення до відповідальності винних, як зазначено в Резолюції Ради ООН з прав людини щодо безпеки.
Наприклад, Грузія переживає важкі часи для громадянського суспільства. Міжнародний інститут преси приєднався до організацій, що захищають свободу преси та журналістів у письмовому зверненні до представників ЄС, закликаючи грузинський уряд скасувати закон про “прозорість іноземного впливу”, відомий як “закон про іноземних агентів”, і гарантувати безпеку журналістів, які висвітлюють демонстрації. Суперечливе законодавство повторює правила, які свого часу вже запровадили Росія, Угорщина та Киргизстан для придушення опозиції та громадянського суспільства. ЄС відреагував на ситуацію та закликав грузинську владу не руйнувати можливості, побудовані для вступу до ЄС.
Сила співпраці
Попри видимість проблем, на конгресі розглядалися можливі рішення.
Ми поговорили з Тімоті Лерджем, директором незалежних медіа-програм Міжнародного інституту преси, який відповідає за програму журналістських розслідувань (IJ4EU), яку співфінансує ЄС.
Він вважає, що такі проекти об’єднують журналістів. “Це історії, які не зупиняються на національних кордонах, неважливо, чи мовиться про організовану злочинність, чи питання безпеки, або ж це проблеми навколишнього середовища, чи подолання корупції. Усі ці види великих історій все частіше потребують співпраці, тому що більшість редакцій цього не роблять. Але з фінансуванням у них є можливість самостійно робити транскордонні розслідування”, – підкреслив Тімоті Лердж.
Під час першого раунду подачі заявок за Схемою підтримки розслідувань IJ4EU цього року можна було помітити певні чіткі тенденції.
“Однією з важливих тенденцій є те, що Україна залишається дуже важливою темою. Попри все інше, що відбувається у світі, все ще багато уваги приділяється Україні, й це правильно. У найближчі місяці ви можете очікувати чимало історій, пов’язаних з безпекою та російськими мережами дезінформації. Історії про клімат і забруднення часто виходять за межі Європи, що теж охопить різні цікаві глобальні аспекти”, – додав Тімоті Лердж.
Члени команд повинні складатися з принаймні двох європейських країн, які є частиною міжгалузевого напряму Програми Європейського Союзу «Креативна Європа». Це означає, що Україна і Грузія можуть реалізовувати проекти, інші країни також можуть бути частиною творчих команд. Під час останнього конкурсу, 34 транскордонні команди мали одного або кількох журналістів в Україні, 14 команд мали колег у Грузії та 4 команди в Молдові та Вірменії. Наступний дедлайн заплановано на вересень 2024 року, а всі інструкції можна знайти на сайті IJ4EU .
Місцева журналістика змінює правила гри
Відразу після російського вторгнення в Україну ЗМІ зіткнулися з численними викликами. Умови роботи журналістів в Україні й до того були складними, але з початком війни почався етап виживання місцевих медіа.
Лєра Лауда, керівниця Агенції розвитку локальних медіа “Або” в Україні, підкреслила, що підтримка міжнародних партнерів є дуже важливою.
“Тепер українські місцеві ЗМІ мають шанс і можливість побудувати справжню довіру між медіа та місцевою аудиторією”, – сказала вона.
Директор з розвитку медіагрупи “Накипіло” (Харківська область) Віктор Пічугін, додав, що під час війни українські журналісти працюють по 20 годин на добу, і їхні потреби тільки зростають.
“Водночас, одна з наших головних цілей – запропонувати нашій аудиторії роз’яснення, особливо в тих сферах, де державна влада не надає достатньо інформації, щоб люди могли приймати зважені рішення”, – пояснив він, підкресливши цінність місцевих ЗМІ.
Наприклад, у співпраці з Львівським медіафорумом , ABO та Фундацією розвитку медіа програма MediaFit від DW Akademie змогла надати підтримку врегулювання кризових ситуацій разом із фінансовими грантами 42 ЗМІ, щоб вони могли продовжувати покривати свої основні витрати та надавати багато необхідне покриття. MediaFit фінансується ЄС і співфінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Крім того, завдяки підтримці ЄС незалежні журналісти та медіа в Україні можуть використовувати Creators Fund, основний інструмент створення контенту, наданий DW Akademie.
Основні виклики для медіа в умовах кризи
Країни Східного партнерства обмалювали основні виклики, починаючи від недостатнього фінансування та фізичної небезпеки для журналістів до відсутності досвіду управління ЗМІ. Що стосується технічних ресурсів, наприклад, журналістам в Україні все ще потрібні такі ресурси, як генератори та доступ до Інтернету, щоб впоратися з частими відключеннями електроенергії, спричиненими обстрілами.
Глобально ЗМІ стикаються зі значними перешкодами в епоху великих технологій. Згідно з опитуванням JournalismAI 2023 , дві головні сфери, де штучний інтелект переважно використовується в редакціях, як малих, так і великих, – це виробництво та розповсюдження новин. Медіаіндустрія все ще вагається, чи ШІ є інструментом підвищення продуктивності чи просто в перспективі призведе до масових звільнень в редакціях. Спільнота донорів відіграє вирішальну роль у підтримці ЗМІ Східного партнерства. Зараз головною перешкодою для медіа-організацій є досягнення стійкості.
“Коли фінансова життєздатність зазнає кризи, також погіршується здатність ЗМІ обслуговувати потреби суспільства та підтримувати редакційну незалежність”, – сказала Саорла Маккейб, радниця з комунікаційної та інформаційної стратегії та політики ЮНЕСКО.
Нарешті, боротьба з широкомасштабними кампаніями дезінформації є одним із найбільших політичних, медійних і соціальних викликів нашого часу. Результати цієї боротьби суттєво сформують майбутній світовий порядок. Хоча зупинити цю тенденцію складно, роль ЗМІ є критично важливою, оскільки вони безпосередньо впливають на повсякденне життя та добробут людей.
Ольга Консевич
Читайте також: